Про це йдеться у матеріалі The Economist.

У виданні розповідають про досвід провінційного російського підприємця Вадима. Спершу він виступав проти війни з Україною та підтримував західні санкції проти РФ.

Проте обмеження торкнулися його бізнесу з продажу автозапчастин, поставивши справу на межу виживання. Тож, згодом підприємець почав керуватися виключно бізнес-інтересами. Він знайшов постачальників із Туреччини, які почали ввозити запчастини до РФ під виглядом “особистих речей”. Вадим щоразу сплачує від $2 до $4 за кожен кілограм товару, не ставлячи зайвих запитань постачальникам.

Такі умови збільшують корупційну складову під час спроб обійти західні санкції. Серед основних країн, котрі допомагають у цьому, видання називає Туреччину, Казахстан, Індію та Китай. Щобільше, журналісти стверджують, що “за додаткову плату” компанії з цих країн допомагають РФ не лише обходити санкції, але й забезпечити партнерів необхідними товарами.

Зокрема у вересні зафіксували рекордний приріст імпорту, більша частина якого припадала саме на ці країни.

Це дозволило Кремлю уникнути економічної катастрофи. Минулого року ВВП скоротився лише на 2,2% – можливо, незручно, але далеко не настільки, щоб зупинити військові зусилля Володимира Путіна.

Економічна ізоляція Росії також пропонує найбезжальнішу можливість швидко розбагатіти, яка є лише раз на покоління.

До війни західні інвестори вклали в російську економіку близько $350 млрд, проте просто так залишити російський ринок їм не дозволив президент РФ: тепер для виходу з російського ринку необхідно отримати дозвіл урядової комісії, який включає директивний продаж частки в російських компаніях за половину вартості. Подібні умови створюють простір для корупції. Один західний промисловець, який допомагає кільком європейським компаніям залишити Росію, каже, що опортуністичні росіяни та навіть жителі Заходу використовують свої зв’язки в уряді, щоб отримати вигідні угоди.

Ми повернулися у 1990-і – у дикий час бандитського капіталізму, – зазначив він.

Та попри те, що Москві поки що вдалось утримати економіку від катастрофи, зараз є очевидні ознаки мобілізації економіки РФ для війни. Оборонні підприємства працюють 24 години на добу, у три зміни. “Уралвагонзавод”, головний російський виробник танків, залучив щонайменше 300 ув’язнених для виконання своїх нових замовлень. А виробництво сталі впало лише на 7% у 2022 році, що набагато менше, ніж 15%, як деякі очікували, враховуючи розпад автомобільної промисловості, яка сильно постраждала від санкцій, через які було припинено постачання напівпровідників.

Кремль явно хотів би ще більше мілітаризувати економіку. У жовтні уряд створив нову раду, покликану координувати роботу уряду та промисловості. Але знайти нові джерела готівки стане набагато складніше. Вторгнення Путіна збіглося з високими цінами на нафту та газ. За перші п’ять місяців 2022 року такі надходження були в два з половиною рази більші, ніж роком раніше. Але нижчі світові ціни на нафту, а також газове ембарго Заходу та обмеження цін на нафту вдарили по цьому потоку доходів, хоча й не так сильно, як сподівався Захід.

Попри те, що російська економіка змушена канібалізувати себе в більш примітивну форму війни, її правлячий клас розуміє, що шляху назад немає, принаймні поки Путін поруч. У грудні російський президент заявив, що ресурси, доступні для збройних сил, “не будуть обмежені”. Це означає скорочення в іншому місці. Витрати на охорону здоров’я та освіту будуть скорочені. Можуть використати і суверенний фонд добробуту Росії, який становить 10,4 трлн рублів, або 7,8% ВВП.

Окрім цього, наголошує видання, повідомлення про те, що Росія бореться за своє виживання проти зазіхань Заходу, також стало потужним інструментом репресій.

Варто нагадати, що за місяць до того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, найвищі економічні довірені особи президента РФ Володимира Путіна відвідали його резиденцію в Ново-Огарьово під Москвою, щоб поінформувати очільника Кремля про ймовірні наслідки західних санкцій.

Згідно з останніми підрахунками аналітиків, витрати на військову мобілізацію РФ та вплив західних санкцій можуть “пробити діру” в бюджетних прогнозах уряду та вичерпати резерви Москви до найнижчого рівня за останні десятиліття.

Зокрема, 29 грудня минулого року російська валюта досягла восьмимісячного мінімуму, додавши до різкого падіння в грудні через обвал світових цін на нафту та санкції Заходу, спрямовані на енергетичний сектор Росії.

Вже у лютому цього року стало відомо, що російський автопром – раніше одна з найбільших галузей промисловості, де безпосередньо зайнято 300 тисяч осіб, а з урахуванням суміжних виробництв – усі три мільйони, зрештою відкотився на півстоліття у минуле.

• У Москві висловили готовність відновити постачання газу в Європу газопроводом Ямал-Європа. Таке повідомив віце-прем’єр-міністр РФ Олександр Новак.
• Економіка Європи, схоже, уникне серйозного шоку, якого боявся регіон на тлі енергетичної кризи внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Але середньострокові проблеми регіону, видається, виправити важче, і Європа постає перед боротьбою за збереження свого промислового ядра.
• 19 грудня міністри енергетики країн Європейського Союзу погодили встановлення граничної ціни на російський газ на рівні 180 євро за МВт-год, тобто близько $2100 за тисячу куб. м.
• У 2022 році експорт російського газу до Європи різко впав до абсолютного мінімуму з часів СРСР, оскільки його найбільший споживач скоротив імпорт через повномасштабне вторгнення Москви до України, а головний трубопровід був пошкоджений вибухами.