Про це розповідають #Букви.

Масляна – це язичницьке свято. У стародавніх слов’ян це свято було пов’язане, по одним версіями, з прославлянням бога Сонця Ярила, по іншим – бога Велеса. А ще Масляна вважалася святом в честь Марени, язичницької богині зими і смерті.

У період Масниці християни готуються до Великого посту – відмовляються від м’ясних продуктів, зате в цей час вирішуються молочні – масло, сир, молоко, сметана.

Масляна має кілька назв – Сирниця, Сиропусний тиждень, Колодка, Колодій, Запусти, Пущення, Туриця.

Головні традиційні атрибути народного святкування – опудало Масляної, веселі забави, катання на санях, гуляння. У росіян прийнято пекти млинці і коржі, а у білорусів і українців вареники і сирники. Хоча українці зазвичай печуть саме млинці.

У наших предків Масляна вважалася жіночим святом, хоча участь в ньому могли брати і чоловіки. Жінки, зібравшись в групи, відзначали в понеділок «початок Масляної».

А ще в цей день християни згадують священномученика Власія, єпископа Севастійського. Вважається, що Влас в цей день пильно стежить за всіма тваринами, особливо, за худобою.

Згідно з народними повір’ями, якщо в перший день Масляної відлига, то морозів більше не буде.

• Раніше #Букви розповідали про святкування та обряди Масниці.