Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Швеція та Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО. Для приєднання їм потрібна згода всіх країн-членів. Туреччина та Угорщина ще мають ратифікувати членство північних країн.
Чому НАТО потребує вступу Швеції та Фінляндії
Обидві країни мають відносно сильні війська. Фінляндія може мобілізувати 285 000 особового складу та 650 танків. Швеція має сильні військово-повітряні сили та підводний флот, адаптований до умов Балтійського моря. Стратегічно дві країни “затикають дірку” на лінії фронту НАТО проти Росії, водночас дозволяючи альянсу спрямувати свою силу на Балтійський регіон, пояснюють у Reuters.
Західні офіційні особи кажуть, що швидкий вступ Швеції та Фінляндії не лише розширить можливості та охоплення НАТО, але й може вплинути на більш нагальні проблеми, як-от надання танків Україні.
За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, у Фінляндії в експлуатації або на зберіганні знаходиться близько 200 танків Leopard 2 німецького виробництва. Західні посадовці вважають, що до вступу Фінляндії в НАТО вона навряд чи дозволить перекинути танки в Україну, оскільки має захищати 830-мильний кордон з Росією.
Зауважимо, нещодавно міністр закордонних справ Фінляндії Пекк Хаавісто не виключив, що заявку країни на членство в НАТО буде розглянуто не разом зі Швецією. Утім, стверджувати, що так відбудеться, ще зарано.
Раніше Ердоган заявив, що Швеція та Фінляндія повинні депортувати або екстрадувати до Туреччини до 130 “терористів”, перш ніж турецький парламент схвалить їхні заявки на вступ до НАТО.
5 грудня 2022 року уряд Фінляндії офіційно запропонував парламенту схвалити вступ країни до НАТО. Міністр закордонних справ країни Пекка Хаавісто заявив, що країна “просунулась у процесі вступу до альянсу ще на один крок”.
Тоді як у Швеції ухвалили поправки до конституції, щоб прийняти більш жорсткі антитерористичні закони. Такий крок був ключовою вимогою Туреччини стосовно схвалення заявки Стокгольма на членство в НАТО.
8 січня прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що впевнений, що Туреччина схвалить заявку країни на вступ до військового альянсу НАТО. Проте Швеція не може виконати всі умови, які Анкара поставила умовою її підтримки.
Туреччина зупинила переговори минулого місяця через зростання напруженості після протестів у Стокгольмі, під час яких ультраправий данський політик спалив копію мусульманської священної книги “Коран”.
Міністр закордонних справ Швеції заявив, що щодо свободи слова не може бути компромісу, але Швеція продовжуватиме виконувати Мадридську угоду. Раніше прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що його країна хоче відновити діалог з НАТО і Туреччиною після того, як Анкара на невизначений термін відклала тристоронні переговори зі Швецією та Фінляндією щодо їх членства в альянсі.
Зауважимо, Туреччина відклала головну зустріч зі Швецією та Фінляндією, яка мала на меті залагодити розбіжності щодо їхніх пропозицій приєднатися до Організації Північноатлантичного договору, що посилило протистояння відносно розширення альянсу у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
29 січня президент Туреччини Таїп Ердоган заявив, що Анкара може погодитися на вступ Фінляндії до НАТО раніше за Швецію, на тлі зростаючої напруженості зі Стокгольмом. Ердоган застеріг, що Фінляндія не повинна робити такої ж помилки, як Швеція.
- 5 грудня 2022 року уряд Фінляндії офіційно запропонував парламенту схвалити вступ країни до НАТО. Міністр закордонних справ країни Пекка Хаавісто заявив, що країна “просунулась у процесі вступу до альянсу ще на один крок”.
- 23 січня президент Туреччини Таїп Ердоган заявив, що Швеції не варто очікувати підтримки Анкари щодо членства в НАТО після протесту біля турецького посольства в Стокгольмі на вихідних, зокрема зі спаленням Корану.
- На початку листопада минулого року Туреччина наполягала на тому, щоб Швеція врегулювати питання з курдами. Анкара чекає реалізацію заяв від Стокгольма, щоб зняти вето на вступ до НАТО.