Зниження попиту на працівників цивільної промисловості в Алтайському краї у 2025 році

У Алтайському краї Росії різко знизився попит на працівників цивільної промисловості: підприємства зменшують виробництво, скорочують штати та знижують зарплати. Такі дані наводить розвідка як частина оцінки економічної ситуації в регіоні.

За дев’ять місяців 2025 року обсяг відкритих і оновлених вакансій у регіоні впав на 23% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, тоді як кількість нових або оновлених резюме зросла на 41%. У промисловому секторі кількість вакансій зменшилася на 6%.

Основна причина – зниження виробництва цивільної продукції та зменшення інвестиційної активності. За вісім місяців 2025 року промислове виробництво в регіоні знизилося на 3,2%.

Тенденція узгоджується з загальною картиною: важка та автомобільна промисловість Росії скорочують цивільне виробництво та переводять працівників на чотириденного робочого тижня. Найскладніша ситуація – у галузях машинобудування, хімії та металургії. Водночас оборонна промисловість залишає за собою єдиний напрямок, що продовжує наймати працівників.

Оборонна частка економіки та наслідки для цивільного сектора

У розвідці констатують, що оборонно-промисловий комплекс «висмоктує» ресурси й кадри з цивільної економіки, залишаючи її без розвитку та перспектив. Регіони живуть за рахунок військових замовлень, а зменшення фінансування війни може обернутися кризою для економіки регіону.

За даними з регіону, деякі з найбільших промислових компаній відправляють працівників у відпустки або зменшують штати через уповільнення військової економіки, стагнацію внутрішнього попиту та скорочення експорту.

У перспективі регіональні підприємства шукають шляхи адаптації: переглядають витрати, змінюють графіки та зберігають кваліфіковані кадри на майбутній відновлювальний цикл після стимулювання попиту та фінансування.

Загальна динаміка свідчить про суттєві ризики для цивільного сектора: економіка регіону залишається залежною від військових замовлень та чутлива до зовнішніх факторів попиту й фінансування. Тож у найближчій перспективі варто очікувати стабілізацію зайнятості та змін у структурі виробництва залежно від розвитку обстановки на макрорівні.