#Букви вирішили нагадати історію свята і те, як його святкують.
Фото ілюстративне
Особливу щедру кутю господині починають готувати вранці 13 січня. Обов’язковими частуваннями на столі цього дня були пироги, вареники з сиром, страви зі свинини, млинці, різні ковбаси.
Але душа свята ховається в іншому.
У Щедрий вечір 13 січня ряджена молодь ходила по домівках, співала щедрівок і влаштовувала один старий як світ, знайомий до непристойності, але кожного разу інший спектакль. Дійство на Маланки, у ніч на Василя, де обов’язково бути конкретні персонажі.
Хто такі Василь і Маланка
Преподобна Меланія Римлянка уславилася як меценатка часів занепаду Римської імперії. Вона допомагала людям матеріально і молитвами. Померла в 439 році саме цього дня, 13 січня.
14 січня — день пам’яті святого Василія Великого. Він народився близько 330 року, був архієпископом Кесарії Каппадокійської. Святий Василій Великий вважався покровителем землеробства.
На Щедрий вечір вони обоє персонажі святкового маскараду.
Маланка та Василь – два хлопці, лише один із них перевдягнений у дівчину. У такому образі Маланки втілюється ідея, що в одній особі є чоловіче і жіноче начало.
Щедрівники, на відміну від колядників, герої куди сміливіші, і навіть гротескні.
Коли Маланка приходить до хати, то її представляють умілою рукодільницею і господинею, вона ж починає білити припічок сажею, чіплятися до всіх, хто є в хаті, та учиняти в оселі будь-яку можливу шкоду.
Звісно, хату Маланка не спалить, але розкидати чи розбити щось — це запросто.
Все тому, що перед Новим роком хаос повинен досягти свого піку. Коли Новий Рік настане, Хаос перейде в Теос, і все владнається.
На ранок, на свято Василя (коли Новий рік уже настав) молоді хлопці знов ходили по хатах — засівати зерном. Вважалося, що саме чоловік-посівальник принесе родині щастя у новому році, тому жінкам, насамперед без супроводу, м’яко кажучи, були не раді.
Коза – це теж перевдягнений хлопець і теж образ плодючості. Традиційно кажуть, що там, “де коза рогом, там жито стогом”, там, “де коза ногою, там жито копою”.
Щедрівники вихваляють козу, намагаються її продати, а наприкінці з усією трагічністю вбивають. Це символізує кінець старого року. Потім всім стає шкода кози, і вся ватага її колективно воскрешає, кличе лікаря, який приводить “тварину” до тями. Щоправда, в деяких регіонах рятує козу не лікар, а цигани, до яких вона ні за що не хоче потрапити ані живою, ані мертвою, а тому сама воскресає і тікає геть.
Старий новий рік
Старий Новий рік можна назвати святом, яке виникло внаслідок зміни літочислення. Історія дати офіційно починається з 1918 року. У цей період за указом був скасований Юліанський календар, а на його зміну прийшов Григоріанський. Відтоді й пішов звичай святкування Нового року двічі.
Популярність свята з кожним роком зростає. Все більше людей ставляться до нього, як до самостійного свята, яке ще трохи продовжує атмосферу Різдвяних свят.
Щедрик
Найвідомішою і найкрасивішою зі щедрівок є, звісно, “Щедрик” Миколи Леонтовича.
Вперше з великої сцени “Щедрик” пролунав у 1916 році. Його виконав хор Київського університету. Після цього композитор Микола Леонтович отримав шалену популярність і став впізнаваним у музичних колах. Відомо, що Леонтович близько 20 років працював над хоровою обробкою композиції, і за цей час він переробляв її п’ять разів.
Автором англійської версії є американець українського походження, композитор та диригент Пітер Вільховський. За його словами, українська щедрівка нагадала йому дзвін різдвяних дзвіночків, тому він вирішив назвати пісню “Carol of the Bells”.
Англомовна версія досить швидко стала популярною, її все частіше можна було почути на радіо. Також пісня прозвучала у багатьох фільмах та на різних фестивалях. Сьогодні “Carol of the Bells” – це символ різдвяних веселощів та настрою у всіх, хто святкує.
А для того, аби привітати тих, кого хочеться сьогодні, ми лишаємо для вас тексти популярних щедрівок.
Щедрик
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
– Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Щедрий вечір, добрий вечір
Ой сивая та і зозулечка.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в одному та і не бувала.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в тім саду три тереми:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
У першому – красне сонце,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
У другому – ясен місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоров’я!
А в третьому – дрібні зірки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Ясен місяць – пан господар,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Красне сонце – жона його,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Дрібні зірки – його дітки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Меланочка
Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!
Щедрівочка
Щедрівочка щедрувала,
З Новим роком Вас вітала.
Щоб і свині в Вас велися,
Щоб і кури в Вас неслися,
Щоб і кіт у хаті нявкав,
І собака в дворі гавкав.
Ну і знайома з дитинства жартівлива
Щедрику-ведрику,
Дайте вареника,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски,
А ще й вареничку,
А ще й паляничку,
А ще й на дохід
Паляницю й хліб,
Решето вівса,
А зверху ковбаса!