Новини
Шістдесятник Зиновій Антонюк: історія життя та боротьби
24 грудня виповнилося 88 років з дня народження правозахисника, активного учасника руху "шістдесятників" Зиновія Антонюка (1933-2020).
П’ятниця, 24 грудня 2021, 15:17

Зиновій Антонюк народився неподалік від міста Холм (східна Польща). У 1944 родина переїхала до Луцька, а за рік до Львова, де у 1953-1958 роках він здобував вищу освіту у Львівському політехнічному інституті за спеціальністю інженера-економіста. Пізніше навчався у Львівському університеті за фахом математика, згодом в аспірантурі Інституту нафтохімії.

На початку 1960-х років у Києві познайомився з Іваном Світличним та іншими діячами дисидентського руху. Під час масових арештів, які організовувало КДБ, 12 січня 1972 року З. Антонюка було заарештовано. У серпні того ж року обласний суд Києва засудив Зиновія Антонюка до семи років ув’язнення та трьох заслання за статтею 62 ч. 1 КК УРСР (антирадянська діяльність та агітація).

37-річний Зиновій Антонюк поруч з дисидентом Євгеном Сверстюком; Фото: сімейний архів

Антонюка засудили на такий тривалий термін за написання кількасотсторінкового тексту “Конспект самоусвідомлення”. КДБ мало інформацію про існування цієї книги, проте власне працю Антонюка радянські спецслужби так і не знайшли. Покарання Зиновій Антонюк відбував у сумнозвісному Пермському таборі №35 та Володимирській тюрмі, а заслання у м.Бодайбо, на півночі Іркутської області. У той час тяжко хворів на туберкульоз.

У 1982 році Антонюк повернувся до Києва, роботу за фахом та освітою знайти не міг. Нетривалий час Зиновій працював на заводі “Червоний гумовик” робітником. За вказівкою спецслужб його звільнено з роботи та повторно ув’язнено за сфабрикованою справою у “дармоїдстві”.

Покарання відбував у Білій Церкві та Харкові. Значна кількість дисидентів повторно потрапляла до в’язниць за сфабрикованими кримінальними статтями. Справа Антонюка не стала винятком. Радянська влада вдавалася до таких дій для дискредитації правозахисного руху, який активно діяв в СРСР у ті часи.

Зиновій Антонюк у 47 років; фото: з сімейного архіву

Після повернення з другого ув’язнення у 1983 році Зиновій Павлович працював на Київському заводі електротранспорту на посаді слюсаря до 1993 року. У 1990 році був обраний депутатом Київської міської ради й на цій посаді працював до 1994 року. З 1994 року пенсіонер.

Був експертом Міжнародного фонду “Відродження” за програмою “Громадянське суспільство”. Співпрацював з правозахисними організаціями України. Саме тоді друком вийшли переклади на українську мову релігійних текстів, публіцистичні статті, в яких він активно артикулював потребу створення громадянського суспільства в Україні, книги З. Антонюка “Конспект самоусвідомлення” (написана у 60-ті роки), “Рефлексії ідентичності”, “Рефлексії правозахисту”, збірка публіцистичних та правозахисних текстів, написаних у 1990-х-2010тих роках.

До останніх днів зберігав активний інтерес до політичного та громадського життя в Україні.

Помер Зиновій Антонюк 28 квітня 2020 після тривалої хвороби.

  • Нагадаємо, 24 грудня 2021 року виповнилося б 84 роки В’ячеславу Чорноволу — політику, державному діячеві, Герою України, який загинув  25 березня 1999 на 5 кілометрі траси Бориспіль-Золотоноша.
Теги: дисидент, радянські репресії, Шістдесятник

Межа у Telegram

Підписатись