Про це повідомляє AP.

Ініціатором збору подарунків для дітей в Україні став Музей воєнного дитинства у Сараєво.

У батьків і вчителів, які допомагають їм вибрати, що надіслати, цей процес пробудив рідкісні спогади про той час, коли вони отримували подарунки незнайомців, а також росли в постійному страху смерті.

“Коли я сказала татові, що ми будемо готувати подарунки для дітей в Україні, він сказав мені, як він та його друзі раділи таким подарункам, коли отримували їх”, – сказала Сара Нур Спахіч

“Я сподіваюся, що діти в Україні будуть такими ж щасливими”, – додав 11-річний хлопчик.

Як відомо, сили боснійських сербів взяли в облогу Сараєво на початку 1990-х років, під час розпаду Югославії. Тоді близько 350 000 осіб перебували в оточенні протягом 46 місяців у своєму місті, піддаючись щоденним обстрілам і снайперським атакам, а також були відрізані від регулярного доступу до електроенергії, їжі, води, ліків і зовнішнього світу. Під час облоги загинуло понад 11 000 людей — більш ніж половина з них цивільні. Незліченна кількість інших осіб були поранені.

Оскільки багато дітей у Сараєво та в інших місцях Боснії і Герцеговини ростуть, слухаючи розповіді своїх батьків про дитинство, проведене на війні, вони легко співпереживають своїм “невідомим друзям” в Україні, сказала ветеран освіти Ельвіра Велич-Муфтич.

Діти в початковій школі Savfet Beg Basagic у Сараєво, де Велич-Муфтич працює шкільною радницею, здається, довели її правоту.

“Я вірю, що отримання цих подарунків зробить дітей (в Україні) набагато щасливішими, тому що вони знатимуть, що хтось про них думає”, — сказала 11-річна Ася Ібрагімович, допомагаючи своїм однокласникам сортувати за розміром купу гарно загорнутих коробок.

“Нам потрібно було вибрати речі, які можна легко нести, тому що дітям в Україні та їхнім сім’ям часто доводиться залишати свої домівки протягом декількох хвилин після того, як почують звук сирени повітряної тривоги, щоб шукати притулку в підвалах і на станціях метро”, – сказав 11-річний Тарік Куленович.

Куленович наповнив подарункову коробку плитками шоколаду та легкими іграшками. Серед подарунків, які приготували його однокласники, також теплі вовняні шапки та рукавички, а також зошити та кольорові олівці.

Допомога її нинішнім підопічним зібрати подарункові коробки “перенесла” Велич-Муфтіч у 1990-ті роки, коли вона приєдналася до місцевих волонтерів, щоб навчати десятки тисяч дітей, які залишилися в оточенні у Сараєво.

“Я мала можливість роздавати своїм дітям коробки з подарунками, які їм надсилали діти з усього світу. Радість на їхніх обличчях, почуття, які викликали ці подарунки, – це те, що неможливо забути ніколи”, – сказала Велич-Муфтич.

Це те моментальне відчуття радості, яке Музей воєнного дитинства сподівався подарувати дітям в Україні, коли розпочав свою акцію подарунків у Боснії на початку грудня, сказав його засновник і директор Ясмінко Халілович.

Заснований у 2017 році музей збирає та зберігає особисті речі та свідчення дітей, які постраждали від балканських воєн 1990-х років. До його колекції входить безліч подарунків, пожертвуваних людьми, які отримали їх від незнайомців під час свого дитинства у Боснії під час війни. Халілович сказав, що його колекція надихнула музей “зробити щось добре… дозволити (боснійцям) зробити щось для дітей України”.

Мірела Геко, співробітниця музею, отримала подарунок в 1993 році, коли їй було 5 років, від невідомого 7-річного боснійського біженця, який живе в Данії. У її “коробці чудес”, пригадала Геко, було те, що вона вважала “найкращим, найкрасивішим подарунком” — блокнот, кольорові олівці та солодку зубну пасту для дітей.

“Це зробило мене неймовірно щасливою, ніби війна на мить зупинилася і зі мною відбувалися тільки прекрасні речі”, – сказала вона.