- Раніше повідомляли, що фізіологи Девід Джуліос та Ардем Патапутян відкрили механізми, за допомогою яких наш організм реагує на тепло та холод і дотики. За це вони стали лауреатами Нобелівської премії з медицини.
- Вчені Сюкуро Манабе, Клаус Хассельманн і Джорджіо Парізі отримали Нобелівську премію з фізики “за новаторський внесок в наше розуміння комплексних фізичних систем”.
- Нобелівську премію з хімії отримали британсько-американський вчений Девід Макміллан та німецький вчений Бенджамін Ліст “за розвиток асиметричного органічного каталізу”.
- У 2021 році Нобелівську премію з літератури отримав танзанійський письменник Абдулразак Гурна.
Про це повідомляє британське видання BBC.
Ґоран Ганссон, голова Королівської академії наук Швеції, зазначив, що вони мають намір оцінювати переможців за внеском у науку, а не за статтю чи етнічною приналежністю.
З 1901 року (часу заснування нагороди) жінкам було вручено 59 Нобелівських премій із 975.
Марія Ресса – цьогоріч єдина Нобелівська лауреатка жіночої статі. Марія Кюрі стала першою жінкою, яка отримала нагороду — і залишається єдиною жінкою, яка отримала її двічі.
“Сумно, що так мало жінок-лауреаток Нобелівської премії, і це демонструє несправедливі умови в суспільстві“, – сказав Ганссон.
Голова Королівської академії наук переконаний, що відмова від гендерних чи етнічних квот цілком відповідає “духу останньої волі Альфреда Нобеля”.
“Зрештою, ми вручимо приз тому, хто визнається найгіднішим, тому, хто зробив найважливіший внесок”, – сказав науковець.
Гансон зауважив, що лише приблизно 10% професорів природничих наук у Західній Європі чи Північній Америці – це жінки. А у Східній Азії ця статистика ще сумніша.
Вчений стверджує, що до жінок у науці потрібно змінити ставлення в суспільстві – і лиш тоді їх становище поліпшиться, вони зможуть робити відкриття та отримувати нагороди.