“Тому я хочу запевнити всіх турків: Швеція виконає всі свої обов’язки перед Туреччиною щодо захисту від терористичних загроз як до свого вступу до НАТО, так і у майбутній ролі союзника”, — заявив прем’єр.

Президент Туреччини заявляв, що бажає вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. Зустріч Ердогана і Крістерссона запланована на кінець листопада у Стокгольмі.

Зміни у конституції Швеції охоплюватимуть обмеження свободи “зборів груп, залучених до тероризму”. Голосування щодо змін відбудеться 16 листопада.

У випадку підтримання рішення посилений варіант антитерористичного законодавства, яке діє у його нинішній формі з липня, набуде чинності з 1 січня 2023 року. Це надасть можливість легше порушувати кримінальні справи проти членів забороненої в Туреччині “Робочої партії Курдистану”.

Анкара має конфлікт з “РПК” вже кілька десятиліть. Курдистан є регіоном одразу в Туреччині, Ірану, Іраку та Сирії. На території проживають близько 30 млн курдів.

“РПК” є лівим рухом, який утворили у Туреччині наприкінці 1970-х. Це відбулося у розпал зіткнень турецьких ультранаціоналістичних та опозиційних лівих груп. Між владою Туреччини і курдськими повстанцями у 1984 році стався збройний конфлікт, який триває донині.

• Новий уряд Швеції дистанціюється від курдського ополчення в Сирії YPG для того, аби Туреччина схвалила вступ Швеції до НАТО.ї
• Туреччина, як і раніше, не готова дати згоду на вступ Швеції до НАТО, заявив турецький президент Реджеп Тайіп Ердоган після закінчення зустрічі зі шведським прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном в Анкарі 8 листопада. Водночас наголосив, що Швеція робить “позитивні кроки” у вірному напрямку, але щоб її членство в Північноатлантичному альянсі стало реальністю, необхідні подальші дії.
• Туреччина наполягає на тому, щоб Швеція врегулювати питання з курдами. Анкара чекає реалізацію заяв від Стокгольма, щоб зняти вето на вступ до НАТО.