Про це йдеться у матеріалі The Guardian.

Наслідки цього потепління вже помітні: посухи, лісові пожежі та танення льоду відбуваються по всьому континенту. Звіт про стан клімату в Європі, підготовлений службою ЄС Copernicus, попереджає, що, оскільки тенденція до потепління продовжується, надзвичайна спека, лісові пожежі, повені та інші наслідки погіршення клімату вплинуть на суспільство, економіку та екосистеми.

З 1991 по 2021 рік температура в Європі підвищувалася в середньому приблизно на 0,5 градуса за шкалою Цельсія за десятиліття. Це мало фізичні результати: альпійські льодовики втратили товщину льоду до 30 метрів між 1997 і 2021 роками, тоді як крижаний покрив Гренландії також танув, сприяючи підвищенню рівня моря. Влітку 2021 року в Гренландії вперше в історії випали опади на найвищій точці, станції Summit.

Крім того, внаслідок екстремальних погодних явищ загинули люди. За даними звіту, у 2021 році потужні погодні та кліматичні явища (84% з яких були повені та шторми) призвели до сотень смертельних випадків, безпосередньо постраждали понад 500 тисяч людей і завдано економічних збитків на суму понад 50 мільярдів доларів.

“Європа демонструє живу картину глобального потепління у світі та нагадує нам, що навіть добре підготовлені суспільства не захищені від наслідків екстремальних погодних явищ”, — сказав генеральний секретар Всесвітньої метеорологічної організації професор Петтері Таалас.

За його словами, цього року, як і 2021-го, значна частина Європи постраждала від сильних хвиль спеки та посухи, що спричинило лісові пожежі. У 2021 році виняткові повені спричинили загибель і руйнування.

Також виявлено, що ця тенденція, швидше за все, збережеться, зокрема прогнозується більше погодних катаклізмів у майбутньому. Передбачається, що температура підвищуватиметься в усіх регіонах Європи зі швидкістю, яка перевищуватиме глобальні середні зміни температури, подібно до попередніх спостережень.

Коли клімат нагріється на 1,5 градуса за шкалою Цельсія вище доіндустріального рівня, погодні явища прискоряться, а літні дощі, які постійно зменшуються, можуть спричинити руйнівні посухи. У наступні місяці в усіх регіонах, крім Середземномор’я, ймовірно, виникнуть сильні дощі та повені.

Попри невтішні результати звіту, є хороші новини. Адже, як зазначається у звіті, багато європейських країн дуже добре скоротили викиди парникових газів, а викиди в ЄС скоротилися на 31% між 1990 і 2020 роками. Європа також вжила заходів, щоб захистити людей від найгірших наслідків кліматичної надзвичайної ситуації, запровадивши системи попередження про екстремальні погодні умови.

“Щодо пом’якшення наслідків, то слід зберегти хороші темпи скорочення викидів парникових газів у регіоні, а амбіції необхідно  збільшувати ще більше. Європа може відіграти ключову роль у створенні суспільства з нейтральним викидом вуглецю до середини століття, щоб виконати Паризьку кліматичну угоду”, — наголосив Петтері Таалас.

У звіті пояснили, що існує низка причин, чому потепління клімату у Європі відбувається швидше, аніж в інших частинах світу. Європа має високий відсоток суші, яка нагрівається швидше, ніж море. Арктика та загалом високі північні широти також є регіонами з найшвидшим потеплінням клімату у всьому світі, і відносно велика частина Європи знаходиться в північних широтах.

Системи зворотного зв’язку також можуть внести свій внесок, наприклад, пересушена вологість ґрунту означає, що температура підвищується швидше, а, отже, сильніше висушує ґрунт. Іншим прикладом зворотного зв’язку є вразливість Європи до подвійних реактивних потоків.

Цей “подвійний” ефект виникає, коли струменевий потік тимчасово розділяється на дві частини, залишаючи між двома гілками зону слабкого вітру та повітря під високим тиском, що викликає сильну спеку. Ці подвійні потоки стають більш вірогідними, оскільки суша нагрівається на початку літа.

Дослідження в журналі Nature Communications, опубліковане на початку цього року, показало, що Європа була «гарячою точкою хвилі спеки», частково тому, що подвійні струменеві потоки спричиняють приблизно 35% мінливості температури.

Професорка Даніела Шмідт з Інституту Кебота та Школи наук про Землю Бристольського університету сказала: «Коли повідомляється про глобальне потепління, увага завжди приділяється середньому глобальному значенню, яке зараз становить 1,1 градуса за шкалою Цельсія. Але є значні відмінності: більша частина океану нагрівається менше, суша — більше. Крім того, наші міста є островами тепла, як більшість з нас відчув це цього спекотного літа».

Крім того, у Великій Британії спека цього літа призвела до майже 3 тисяч додаткових смертей серед людей, старших за 65 років. Спека та посухи вплинули на транспорт європейськими річками, виробництво енергії, наші екосистеми та людей. Ці ризики будуть лише збільшуватися з кожним зростанням потепління, і чим довше ми чекатимемо, тим важче буде зменшувати ці ризики.

Довідково. Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) — спеціалізована міжурядова установа ООН у сфері метеорології, заснована в 1950 році. З 1951 року ВМО є компетентним органом ООН з питань спостереження за станом атмосфери Землі та її взаємодії з океанами. Штаб-квартира ВМО знаходиться в Женеві, Швейцарська Конференція. 23 березня, в день, коли набрала чинність Конвенція про заснування ВМО, відзначається Всесвітній метеорологічний день.

• “М’якші” зими, які стали нормою останніми роками на Землі, можуть бути не менш руйнівними для людини та природи, як палюче сонце улітку. Вплив аномально теплих зим на природу варіюється від руйнівного впливу на сільське господарство до підвищення ризиків виникнення стихійних лих та небезпечних погодних явищ.
• Екологічна війна в Україні: десятилітні наслідки, відновлення та ризики сьогодення. 24 лютого Росія розпочала повномасштабну війну в Україні — кровопролитну, жорстоку, безпрецедентну, війну проти мирного населення та українського майбутнього. Також армія РФ вже 6 місяців поспіль намагається знищити екосистеми країни та забрати у нас здатність відновитись як економічно, так і екологічно.