Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.

За словами політичних радників Пекіна, останніми тижнями він доручив своєму уряду налагодити міцніші економічні зв’язки з Росією, спираючись на торговельні відносини, які зміцнилися цього року і стали порятунком для Москви на тлі тиску Заходу.

План включає збільшення китайського імпорту російських нафти, газу та сільськогосподарських товарів, більше спільних енергетичних партнерств в Арктиці та збільшення китайських інвестицій у російську інфраструктуру, таку як залізниці та порти.

Росія і Китай також проводять більше фінансових операцій в рублях і юанях, а не в євро або доларах, що допомагає захистити їх від майбутніх санкцій і ввести китайську валюту в ширший обіг.

Зміцнення зв’язків є останнім поворотом у двосторонніх відносинах, які посилилися безпосередньо перед російським вторгненням, коли у спільній декларації стверджувалося, що для партнерства “немає меж”. Після того, як Китай, здавалося, задумався щодо такого тісного зближення з Москвою, згодом таки почав зміцнювати свою співпрацю.

“Сі зміцнював відносини Китаю з Росією, в основному, незалежно від російського вторгнення, – сказав Юнь Сунь, директор китайської програми Центру Стімсона, вашингтонського аналітичного центру. – Відносини можуть ставати все тіснішими”.

У письмовій заяві МЗС Китаю зауважили, що “Китай і Росія є всебічними стратегічними партнерами одне одного. Розвиток двосторонніх відносин ґрунтується на принципах позасоюзництва, неконфронтації та ненацілювання на треті сторони”.

Партнерство Китаю з Росією допомогло захистити Москву від економічних наслідків західних санкцій, дозволивши російському лідеру Володимиру Путіну продовжувати свою війну. Це також сприяє глобальному розколу, перешкоджаючи багатьом країнам, що розвиваються, залежним від Китаю в торгівлі, ставати на бік конфлікту.

Росія та Китай давно прагнуть притупити вплив США у світі. Це – спільна мета, яка загострилася в останні роки, оскільки обидві країни стали впевненими, що вони можуть змінити міжнародний порядок, який обидві вважають упередженим на користь Заходу та її союзників.

Давнє захоплення Сі Росією та Путіним зміцнило його прагнення посилити зв’язки з північним сусідом. Очікується, що 69-річний китайський лідер відвідає Москву наступного року, ймовірно, після сесії законодавчих зборів Китаю в березні. Візит, якщо він відбудеться, стане вже 40-ю зустріччю двох лідерів віч-на-віч.

Міністерство закордонних справ Китаю заявило, що Пекін і Москва “продовжуватимуть здійснювати обміни на всіх рівнях”.

Одначе, нещодавно ескалація війни в Україні змусила Пекін піти на дипломатичний шлях. Китаю все ще потрібні західні технології та тісні зв’язки з іншими іноземними державами, щоб реалізувати своє прагнення випередити США як найбільшу економіку світу.

Сі, який прийшов до влади в 2012 році, також зіштовхується з проблемами вдома, оскільки в Китаї спостерігається найгірший економічний спад за останні десятиліття та суворі обмеження щодо контролю за COVID-19, які викликали хвилю загальнонаціональних протестів. Тим часом його домовленості з Путіним залишили Китай дедалі більш ізольованим на світовій арені.

За словами аналітиків із закордонних справ та урядових радників у Пекіні, в останні місяці Сі публічно намагався послабити відносини з Росією, щоб уникнути колективної негативної реакції Заходу. Зокрема, китайський лідер нещодавно сказав іншим світовим лідерам, що він виступає проти використання ядерної зброї в Україні – після офіційних погроз Путіна.

Походження

Проросійські настрої Сі частково випливають із його родини та біографії. У 1953 році, в рік народження Сі, Мао Цзедун розпочав кампанію з вивчення Радянського Союзу як моделі для політичної, економічної та військової систем Китаю.

Батько Сі, Сі Чжунсюнь, партійний революціонер, який воював разом з Мао, поїхав до Радянського Союзу наприкінці 1950-х років, щоб вивчити його важку промисловість.

На думку істориків, цей рух глибоко вплинув на молодість Сі, привівши до глибоко вкоріненого захоплення так званими радянськими цінностями.

Його “російський комплекс”, як називають політики, був настільки глибоким, що майже три десятиліття радянсько-китайського розколу через ідеологічні та інші розбіжності не похитнули його. Відносини між Пекіном і Москвою покращилися після розпаду Радянського Союзу та створення російської держави в 1991 році, оскільки обидві сторони вбачали у США конкурента.

У 2013 році авторитарні лідери поділилися схожими баченнями відновлення колишньої слави своїх країн. “У мене така ж особистість, як у вас”, – сказав Сі Путіну під час його візиту до Москви.

Відтоді двоє розробили ритуал вітати один одного з днем ​​народження.

Після приходу до влади Сі прагнув змінити структуру керівництва Китаю, наближаючи її більше до “моделі Путіна”. Він знизив рейтинг потужного Постійного комітету Політбюро, який, своєю чергою, надав йому більше повноважень.

Економічні зв’язки між Китаєм і Росією поглиблюються після незаконної анексії Москвою Криму в України в 2014 році.

Відмова Пекіна приєднатися до західних санкцій проти Росії зробила деякі сектори російського бізнесу, включно з енергетикою та виробниками сільськогосподарської продукції, все більш залежними від китайських ринків і фінансування.

У доповіді, надісланій альма-матер Сі, престижним Університетом Цінхуа, стверджувалося, що російська економіка не має майбутнього, що передбачає незначну вигоду для Китаю від більш тісних відносин, на думку людей, обізнаних у цьому питанні.

Люди кажуть “нісенітниці”, — написав Сі на полях доповіді.

Посилення співпраці

Торгова війна колишнього президента США Трампа проти Китаю допомогла підштовхнути цю азійську країну ближче до Росії, кажуть політичні радники в Пекіні.

На початку літа 2019 року, невдовзі після того, як експрезидент США Трамп звинуватив Китай у недотриманні досягнутої торговельної угоди та запровадив нові штрафні мита на китайську продукцію, Сі увосьме відвідав Москву як найвищий лідер Китаю.

Торгівля між Китаєм і Росією різко зросла, до 146,9 мільярда доларів минулого року з 95,3 мільярда доларів у 2014 році, згідно з даними китайської митниці. Цього року офіційні особи та аналітики очікують, що вона сягне рекорду у 200 мільярдів доларів.

Сира нафта становить половину загального російського імпорту Китаю, а Росія все більше залежить від свого південного сусіда з електронікою.

Згідно з даними Swift, у липні Росія стала третім за величиною ринком платежів у юанях за межами материкового Китаю.

Російський державний енергетичний гігант “Газпром” нещодавно заявив, що почне виставляти рахунки Китаю в юанях і рублях за постачання природного газу, а російський банк заявив, що запускає грошові перекази в Китай у юанях.

Наприкінці 2021 року Пекін почав планувати саміт, щойно Путін прийняв запрошення Сі відвідати відкриття зимових Олімпійських ігор у Пекіні в лютому.

У той час західні країни, включаючи США, Велику Британію та Канаду, закладали основу для дипломатичного бойкоту Ігор через порушення прав людини в Китаї.

Ці кроки розлютили Пекін і змусили Сі зробити сміливу заяву про відносини Китаю з Росією, заявивши, що партнерство “не має меж”.

Домінування Китаю у відносинах з РФ

Намір полягав не в тому, щоб оголосити про прихильність Росії у випадку війни, а радше в тому, щоб надіслати повідомлення про те, що дві країни рішуче протистоять тому, що вони сприймали як зростаючу американську загрозу.

Коли російські війська скупчилися на кордонах України, а китайським офіційним особам були представлені дані розвідки США про те, що Росія збирається вдертися, Пекін відкинув цей сценарій як малоймовірний.

Під час обміну думками Сі намагався підвищити роль Китаю як доброзичливої ​​наддержави, пообіцявши співпрацювати з Росією для відновлення стабільності. За словами політичних радників Пекіна, китайський лідер також мав намір використати зустріч, щоб передати своє невдоволення агресією Росії в Україні.

За словами радників, повідомлення було спрямоване особливо на європейських союзників Вашингтона. У той час Пекін обговорював з Німеччиною візит канцлера Олафа Шольца. Тоді під час зустрічі з Шольцем у Пекіні китайський лідер чітко дав зрозуміти, що він виступає проти “використання або погроз застосуванням ядерної зброї”.

За даними Білого дому, він підтвердив цю позицію під час зустрічі з президентом Байденом на індонезійському острові Балі в середині листопада.

В офіційному китайському звіті про зустріч не було жодної згадки щодо подібного коментаря, навмисне, щоб не створити у Путіна враження, що обидва лідери об’єдналися проти нього.

Посиливши свою опозицію щодо ядерної зброї, Сі дав зрозуміти, що він має перевагу у двосторонніх відносинах, кажуть політичні радники та експерти із закордонних справ.

“Це не говорить про те, що Китай покидає Росію, але це свідчить про те, що Китай вважає прийнятним зневажливе ставлення до Росії”, – сказала пані Сун з Центру Стімсона. “Домінування Китаю у відносинах зростає”, – додала вона.

Зауважимо, що за перші вісім місяців 2022 року інвестиції Китаю в РФ становили $450 млн, збільшившись на 150% проти аналогічного періоду минулого року.

• Флагман російської сирої нафти, марка Urals, цього місяця так і продавалася з великими знижками – після рішення ЄС щодо заборони імпорту з РФ, тоді як домінуючий покупець, Індія, купувала барелі за ціною значно нижче 60 доларів, узгодженої Заходом.
• Держсекретар США Ентоні Блінкен наголосив, що санкційний тиск заважає Росії поповнювати запаси зброї. Він заявив, що обмеження змушують РФ платити все більшу ціну.
• Зустрічі між офіційними особами США та Китаю минулими днями були “відвертими та змістовними”, заявив високопосадовець адміністрації, додаючи, що сторони обмінялися думками щодо питань, включаючи збройну агресію Росії проти України та загрози КНДР для регіональної безпеки на Корейському півострові.
• Президент Китаю Сі Цзіньпінь під час перемовин з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем закликав до “заспокоєння” війни в Україні.