Джерело: Reuters.

У рідкісних коментарях щодо Тибету Сі зауважив, що регіону слід активізувати зусилля для сприяння високоякісному розвитку після подолання “століть крайньої бідності”.

Минулого року економіка Тибету зросла до 216,5 мільярдів юанів (31 мільярд доларів), що відповідає темпам зростання Китаю в 3%. Попри швидкий економічний розвиток Тибету в минулі роки, Китай часто звинувачують у придушенні релігійних і культурних свобод у переважно буддистському регіоні, звинувачення, яке Пекін відкидає.

У комюніке, оприлюдненому після зустрічі лідерів G7 у Хіросімі на вихідних, група заявила, що продовжуватиме висловлювати стурбованість ситуацією з правами людини в Китаї, зокрема в Тибеті, викликавши гнів Пекіна, який вважає справи, пов’язані з регіоном, виключно внутрішніми.

У 2021 році Сі здійснив візит до Тибету – перший візит національного лідера за три десятиліття. Тоді Сі закликав поважати “усі релігійні переконання”.

Він також акцентував важливість управління релігійними справами відповідно до закону та управління тибетським буддизмом для адаптації до соціалістичного суспільства.

Пекін зазначає, що він “мирно звільнив” Тибет у 1951 році після відправки китайських військ у регіон. Китай заявляє, що його втручання поклало край “відсталому феодальному кріпацтву” і заперечує правопорушення.

У 1959 році духовний лідер Тибету, Далай-лама, мусив втікати з регіону після невдалого повстання проти китайського правління, з того часу Пекін назвав його “небезпечним сепаратистом”.

Нагадаємо, у 2021 році двоє тибетських студентів прикувалися ланцюгами до олімпійських кілець біля швейцарської штаб-квартири Міжнародного олімпійського комітету задля заклику до міжнародного бойкоту зимових ігор 2022 року.

Довідка. Тибет — історико-географічний регіон в Центральній Азії, територіально охоплює Тибетське нагір’я. У квітні 1951 року анексований Китаєм. Зараз опозиційними силами ведуться всілякі спроби відновити втрачену суверенність. Історичною столицею Тибету є місто Лхаса.