Йдеться про законопроєкти № 4638 від 25 січня та № 4638−2 від 9 лютого.

Ініціаторами проєкту закону № 4638 є нардепи-“слуги” Максим Бужанський, Данило Гетманцев та інші, а також уже колишній “слуга” Олександр Дубінський.

Вони пропонують вилучити зі статті 57 закону про мову пункти, які стосуються накладання штрафів за порушення зазначеного  закону у сфері обслуговування споживачів.

Як відомо, 16 січня набула чинності стаття 30 закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Вона передбачає, що всі надавачі послуг незалежно від форми власності зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари/роботи/послуги за замовчуванням державною мовою.

За підсумками розгляду скарги щодо  порушення у мовного омбудсмена мають оголосити порушникові попередження та висунути вимогу усунути проблему протягом 30 днів.

За повторне протягом року порушення вимог можуть накладатися штрафи у розмірі від 5100 до 6800 гривень.

Законопроєктом “слуг” № 4638 ці норми пропонується загалом вилучити  з мовного закону. Також пропонується дозволити оскаржувати в суді попередження та вимоги Уповноваженого із захисту державної мови або його представників.

Згідно  з пояснювальною запискою, законопроєкт “має на меті забезпечити права національних меншин на вільне використання російської, інших мов національних меншин України у сфері обслуговування споживачів”. А основні завдання документа “полягають у зменшенні напруги в питанні використання мов в Україні; зменшенні тиску на суб’єктів господарювання у сфері обслуговування споживачів”.

Що стосується законопроєкту “слуг” № 4638−2, то його ініціаторами виступили перший заступник голови фракції “СН” Олександр Корнієнко, нардепи Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Єлізавета Богуцька та Тетяна Рябуха.

Цим документом пропонується відтермінувати штрафи за порушення мовного закону в сфері обслуговування на 1,5 року.

Згідно  з пояснювальною запискою до законопроєкту, стаття 57 закону про мову (“Порядок накладення штрафів на суб’єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів”) набрала чинності в січні 2021 року.

А стаття 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення почне діяти через три роки з дня набрання чинності мовним законом (у липні 2022 року). Статтею 188-52 встановлена відповідальність (штрафи) за порушення застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, у судочинстві, у сфері освіти, науки, культури тощо.

Корнієнко та інші “слуги” пропонують на 1,5 року  відтермінувати штрафи за порушення мовного закону також у сфері обслуговування “з метою уніфікації термінів набрання чинності нормами закону”.

“Прийняття законопроєкту сприятиме полегшенню умов ведення господарської діяльності в умовах поширення коронавірусної інфекції COVID-19, а також уніфікує терміни набрання чинності нормами закону, що встановлюють штрафні санкції за порушення закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, – стверджують автори законопроєкту.

На сьогоднішньому брифінгу за підсумками з’їзду “Слуги народу” Олександр Корнієнко прокоментував законопроєкт № 4638−2, автором якого є.

“Я долучився до ініціативи колег з гуманітарного комітету. Вона пов’язана з тим, щоб дійсно відтермінувати ці штрафи на певний період – до, здається, 1 липня наступного року. Чому? Тому що з тієї дати набувають чинності ще деякі положення закону. Щоб воно просто було гармонічно. А за цей час люди звикнуть, почне працювати краще ця система, яка зараз поки що налагоджується… Потрібен час, щоб зрозуміти, як це буде працювати”, – стверджує Корнієнко.

Реакція мовного омбудсмена

На пропозицію “слуг” скасувати чи відтермінувати штрафи відреагував Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Він зазначив, що нардепи намагаються позбавити державу інструментів покарання за порушення мовного закону.

“Я виступаю категорично проти ініціатив окремих парламентарів, які в будь-який спосіб хочуть зробити зі штрафів якусь таку велику біду, яка насувається на Україну. Більше того, з’являються історії про так званих “мовних інспекторів”, яких насправді не існує, та інші “страшилки”. Держава, яка відповідно до Конституції гарантує розвиток і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, повинна мати дієві інструменти покарання злісних порушників прав громадян”, – наголосив Кремінь.

Він нагадав, що відповідно до статті 57 мовного закону, яка вже набула чинності, “штраф може бути накладений уповноваженим лише в тому разі, якщо на вимогу усунути порушення ми отримаємо відмову, і таке порушення фіксується повторно протягом року”.

“Станом на сьогодні, мною як Уповноваженим не накладено жодного штрафу, як і не зафіксовано жодного злісного порушника, який би вперто та системно порушував права громадян України. Всі надіслані нами на адресу фізичних чи юридичних осіб вимоги про усунення порушень мовного законодавства, в т.ч. за результатами проведених заходів державного контролю, були виконані”, – повідомив Кремінь.

• 16 січня набула чинності стаття 30 закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, згідно з якою вся сфера обслуговування має перейти на українську. #Букви розбирались, чи будуть штрафувати, якщо говориш російською, та спростували найпоширеніші міфи.
• Мовний омбудсмен Тарас Кремінь за тиждень дії законодавчої норми про обслуговування споживачів українською мовою отримав 195 скарг і звернень.
• Тарас Кремінь розповів, як швидко можна перейти на спілкування українською у повсякденному житті.