Про це мовиться у матеріалі The Wall Street Journal.

Кіра побігла риссю в туманний ліс, обнюхуючи дуби та тополі, де собаки здавна полюють на дорогоцінні білі трюфелі, якими славиться ця частина північної Італії. Проте поліцейська собака Кіра шукала отруту.

Робота Кіри полягає в тому, щоб захистити одних із найкращих у світі нюхачів трюфелів від підозрілих розкиданих шматочків.

“Вона повинна знайти отруєну приманку раніше, ніж це зроблять інші собаки”, — пояснив агент Емануеле Галло, тягнучись крізь багнистий підлісок позаду 11-річного бельгійського малінуа.

Місцеві жителі звинувачують трюфельну спільноту у війнах за територію. Грудка закопаного гриба може коштувати сотні доларів. Іноді за це надто дорого розплачуються собаки.

Собака Саверіо Дольяні Флокі була отруєна на початку цього року вдруге. Хтось заховав фрикадельки, приправлені наживкою для равликів, у лісі, що належить Дольяні. 3-річна собака, чия добре відточена морда може унюхати трюфелі, поховані на багато дюймів під багнюкою та листям, ледь вижила обидва рази.

“Уся річ у тому, щоб позбутися конкуренції”, — зазначив 57-річний Дольяні, який з підліткового віку був мисливцем за трюфелями, або трифолау на діалекті італійського регіону П’ємонт.

Сьогодні Флокі носить намордник, щоб не їсти небезпечні шматки, хоча це ускладнює полювання.

Пагорби навколо п’ємонтського міста Альба, відомого вишуканими червоними винами, також приховують найдорожчі у світі трюфелі. Ціновані білі гриби, більш затребувані, ніж звичайні чорні трюфелі, дозрівають восени, залишаються свіжими лише кілька днів і приваблюють покупців з усього світу.

Ціни на білі трюфелі Alba сягнули рекордної позначки близько 800 доларів за 100 грамів на міському трюфельному ярмарку цієї осені. Кілька стружок сирого делікатесу можуть подвоїти ціну страви у вишуканому ресторані. Шеф-кухарі зауважують, що це все того варте через землистий, гострий аромат.

“Немає нічого подібного у світі”, — наголосив шеф-кухар із зіркою Мішлена Джорджіо Піньяньолі, який готував для гостей ярмарку в Альбі після того, як наповнив страви з перепелів, фуа-гра та солодки стружкою трюфелів.

Інгредієнт розкоші стає все дорожчим через високий глобальний попит, а також через скорочення пропозиції. Постійно тепліший і сухіший клімат у П’ємонті призводить до відчутного зменшення кількості трюфелів. Цього року ліси принесли одну з наймізерніших винагород, яку тільки можуть пригадати трифолау та торговці.

Тож не дивно, що це загострює суперництво серед шукачів трюфелів.

Щоб відшукати підземні гриби, потрібні спеціальні собаки. Часто це водяні собаки або спанієлі, і їх навчання починається рано, іноді з занурювання грудей матері в трюфельну олію. Цуценя хороших трюфельників може коштувати близько 1000 доларів. Повністю навчені, талановиті собаки майже ніколи не продаються.

Трифолау докладають чимало зусиль, щоб сховатися в місці полювання. Вони паркують свої автівки за милі. Обережно, щоб не залишати слідів, багато хто уникає полювання в снігу. Інші полюють глибокої ночі, навіть якщо для цього потрібно вирушати в ліс, де нишпорять вовки та дикі кабани. А деякі взагалі відмовляються навіть розповідати про свої мисливські звички.

Коли сутінки опустилися над вологим лісом, собака містера Коста Дора порилася в гнилому листі та заплутаному корінні, перш ніж знайомий запах наповнив її ніздрі. Вона почала копати. Її власник завершив роботу маленькою мотикою, обережно відкривши трюфель розміром з абрикос. Коста сховав трюфель у кишеню й ретельно засипав отвір землею, засипавши її мертвим листям.

“Найважливіше це дуже, дуже, дуже добре приховати”, — зауважив Коста. Гриб залишає спори, і наступного року на тому ж місці може вирости інший. “Є конкуренція. Велика конкуренція”.

Конкуренція завжди була жорсткою. Отруєння собак відомі десятиліттями. Деякі місцеві жителі кажуть, що сьогодні це рідкість.

Один ветеринар в Альбі сказав, що він лікує вісім-десять отруєних собак-шукачів на рік. Шанси вижити залежать від типу отрути. Собак, які їдять наживку для равликів, отруту, яку найчастіше використовують, можна врятувати, якщо їх негайно доставити до ветеринара.

Отруєння нарешті привернули увагу правоохоронних органів два роки тому. Цієї осені лісова поліція направила свою групу собак-детекторів токсинів для перевірки ділянок багатих на трюфелі лісів, щоб продемонструвати силу, щоб відмовити потенційних отруйників.

Але розкривати злочини складно у мовчазній трюфельній спільноті.

Знайти докази важко, тому що отрути равликів і щурів є легальними та поширеними. “Якщо я знайду трохи яловичого фаршу в чиємусь холодильнику, це не доказ”, пояснила полковник карабінерів Надя Бессоне, яка розслідує отруєння собак поблизу Альби.

• У Вінницькій області в лісах між Жмеринським і Барським районами виявили місця, де ростуть рідкісні гриби – білі трюфелі.
• Американський мільярдер Ілон Маск вимкнув аудіофункцію Twitter Spaces або “простори”, які надавали можливість брати участь у групових чатах. Невідомо скільки функція буде недоступною.