Про це повідомляють #Букви.

Історія

На церковно-слов’янському “стрітення” означає “зустріч”. Свято встановлене на згадку про описану в Євангелії від Луки зустріч, яка відбулася на сороковий день після Різдва Христового. В той день Діва Марія і праведний Йосип Обручник принесли немовля Ісуса в Єрусалимський храм, щоб зробити встановлену законом подячну жертву Богу за первістка.
За переказами, коли Діва Марія переступила поріг храму з немовлям на руках, назустріч їй вийшов древній старець. Звали його Симеон.

Він був одним з 72 вчених тлумачів-перекладачів, яким єгипетський цар Птолемей II Філадельф (285-247 до н. е.) доручив перевести Святе Письмо з єврейської на грецьку мову. Коли святий Симеон перекладав книгу пророка Ісаї і прочитав слова “Се Діва в утробі зачне, і Сина” (мова йде про непорочне зачаття Ісуса), він подумав, що це явна описка і замість “Діва” має стояти “Дружина”. Симеон вважав своїм обов’язком виправити текст, але ангел Господній зупинив його руку.

Ангел запевнив Симеона, що він не помре, поки не переконається в істинності пророцтва пророка Ісаї і сам не побачить Спасителя.

Коли Ісуса принесли до храму, Симеон побачив немовля, і Господь забрав його до себе. Згідно з переказами, святий Симеон прожив понад 300 років.

У день Стрітення в Єрусалимському храмі відбулася ще одна зустріч. У храмі до Богоматері підійшла 84-річна вдова. Городяни за натхненні промови про Бога називали її Анна-пророчиця. Вона вклонилася новонародженому Христу і вийшла з храму, несучи городянам новину про пришестя Месії, рятівника Ізраїлю.

Святкування

Стрітення належить до найдавніших свят християнської Церкви і завершує цикл різдвяних свят. Свято відоме на Сході з IV століття, на Заході – з V століття. Найбільш ранні свідоцтва про його відзначення на християнському Сході відносяться до кінця IV століття. Тоді Стрітення в Єрусалимі ще не було самостійним святом, а називалося “сорокових днем від Богоявлення”.

Що можна і не можна робити на Стрітення

На Стрітення слід відвідати святкове богослужіння в церкві і освятити свічки, які предки називали “громничними”. Їм приписували здатність захистити людину від хвороб, а будинок – від удару блискавки. Вважалося, що якщо запалити свічку в будинку, вона збереже посіви від паводку, а дерева – від морозу.

Освячена цього дня вода цінується нарівні з хрещенській. Ній кропили житло, худобу і воїнів перед боєм.

Водночас, на Стрітення не можна:

• лаятися і лаяти дітей, говорити грубі слова,
• прибирати в будинку,
• займатися рукоділлям,
• купатися у ванній (обмиватися і приймати душ можна),
• по можливості слід відмовитися від далекої дороги,
• гадати і здійснювати будь-які магічні ритуали,
• вживати алкогольні напої,
• впадати в зневіру і сумувати.

Прикмети

За народними прикметами Стрітення – це межа між зимою і весною. По погоді в це свято можна судити про наступаючих весни і літо, про погоду і врожаї.

• Яка погода на Стрітення, така буде і весна;
• Вважалося, що якщо на Стрітення відлига – весна буде рання і тепла, якщо холодний день – чекай холодної весни;
• Випав в цей день сніг – до затяжної і дощовою весни;
• Якщо на Стрітення сніг через дорогу несе – весна пізня і холодна;
• На Стрітення вранці сніг – урожай ранніх хлібів; якщо в полудень – середніх; якщо до вечора – пізніх;
• На Стрітення крапель – врожай пшениці;
• На Стрітення вітер – до родючості фруктових дерев.

• Щорічно 15 лютого в Україні відзначається Стрітення Господнє. У 2020 році воно припадає на суботу.