Про це повідомляють #Букви.

Бабин Яр – це урочище на північно-західній околиці Києва, яке стало братською могилою і символом Голокосту в Україні. У Бабиному Яру ще під час Голодомору 1932-1933 років було поховано тисячі людей, замордованих радянським режимом. Але справжнє пекло там розгорнулося саме під час війни.

Під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках урочище стало місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв і ромів, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації українських націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, “саботажників”, порушників комендантської години та інших.

Початок розстрілів

Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941 року в Бабиному Яру розстріляли майже 34 000 євреїв. Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 року, коли знищили 752 пацієнтів психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, розташованої безпосередньо біля Бабиного Яру.

Наприкінці вересня 1941 зондеркоманда захопила дев’ять провідних рабинів Києва і наказала їм зробити оголошення про те, що після нібито санітарної обробки всі євреї й їхні діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця.

27—28 вересня на стінах будинків, огорожах і стовпах з’явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами:

“Всі євреї міста Києва і його околиць повинні з’явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Хто з громадян проникне в залишені квартири і привласнить собі речі, буде розстріляний“.

Маса людей, які рухалися з різних районів міста, зливалася в один потік на вул. Мельникова. Почергово від натовпу відділяли 30—40 осіб і під конвоєм вели “реєструватися“.

У людей відбирали всі документи та цінності. Документи в поспіху кидали в мішки, а то і просто на землю, де вони лежали товстим шаром. Потім євреїв примушували роздягатися і через проходи в насипі виводили до краю яру, на протилежному боці якого на спеціально обладнаній дерев’яній платформі сидів кулеметник.

Під безжалісний вогонь кулемета поліцаї заганяли палицями розгублених, голих, абсолютно знетямлених людей, не даючи їм схаменутися, зорієнтуватися. Розпачливе ридання, крики поліцаїв, благання про допомогу, прокляття катам, молитви, що заглушувалися веселими мелодіями вальсів з гучномовців, гуркотом літака, що кружляв над яром…

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до визволення Києва від окупації.

Загалом за два роки окупації, за різними оцінками істориків, у Бабиному Яру знайшли свій останній притулок до 100 тисяч людей – практично чверть населення, що лишилася в окупованому Києві.

Бабин Яр став першим жахливим експериментом нацистів із “вирішення єврейського питання“ і поклав початок створенню “фабрик смерті“ по всій Європі.

Вшанування пам’яті

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що сьогодні в усіх українських школах відбудеться Національний урок, присвячений 80-м роковинам великої трагедії Бабиного Яру.

“Два слова, за якими понад 100 тисяч людських життів. Два слова, за якими мільйони скалічених доль. Два слова, за якими 80 років спільного болю єврейського та українського народів. Бабин Яр… Два коротких слова, що звучать, як два коротких постріли, але несуть у собі довгі й жахливі спогади для кількох поколінь. Бо вони знають і пам’ятають, що пострілів у Бабиному Яру, на жаль, пролунало не два, а в сотні, тисячі, у десятки тисяч разів більше“, – йдеться в повідомленні.

“Сьогодні, залежно від віку та виховання, хтось вкотре, а хтось вперше почує ці два страшних слова й ці страшні цифри. Про те, що 80 років тому, 29 вересня 1941 року, нацистські окупанти почали масові страти в урочищі Бабин Яр. Про те, що за два наступних дні вони вбили майже 34 тисячі людей. Про те, що за два наступних роки в Бабиному Яру нацисти, за різними підрахунками, стратили від 100 до 200 тисяч людей. Окрім євреїв, це були українці та роми, військовополонені й пацієнти психіатричної лікарні… Про те, що загалом жертвами Голокосту в Європі стало щонайменше 6 мільйонів євреїв. І про те, що півтора мільйона з них, тобто кожен четвертий убитий, були з України“, – додав Зеленський.

Він зазначив, що майбутнім поколінням необхідно знати ці страшні цифри про страшні злочини нацизму для неповторення цих страшних помилок і страшних трагедій в історії людства.

“Збереження пам’яті про Другу світову війну, зокрема про трагедію Бабиного Яру та Голокосту, – наш обов’язок перед майбутніми поколіннями. Гідне вшанування пам’яті всіх загиблих – наш обов’язок перед минулими поколіннями. І з 2019 року ми робимо все, щоб Бабин Яр з території забуття перетворився на місце пам’яті. Гідне місце пам’яті сотень тисяч жертв, убитих у 1941-1943 роках. Бабин Яр – два жахливих слова, які завжди будуть у нашому минулому. Ніколи знову – два важливих слова, які завжди будуть у нашому майбутньому“, – наголосив президент.

Крім того, він заявив, що трагедія Бабиного Яру, яка сталася в Україні 80 років тому, ніколи не повинна повторитися.

“Ні в Україні. Ні в інших куточках Європи. Ніде у світі. Ніколи знову. Вічна пам’ять усім жертвам Бабиного Яру! Вічна пам’ять усім жертвам Голокосту! Вічна пам’ять усім жертвам Другої світової війни!“ – резюмував Зеленський.

П’ятий президент та лідер “Європейської солідарності“ Петро Порошенко зазначив, що Бабин Яр – одна із найглибших ран та один із найважчих спогадів про Голокост – безпрецедентну в історії людства катастрофу.

“Важко повірити, що таке масове й жорстоке вбивство сталося не в темні віки дикого середньовіччя, а 80 років тому, посеред двадцятого століття. Урочище Бабин Яр за лічені дні, 29-30 вересня, перетворилося на жорстокий конвеєр смерті, де були вбиті перші жертви нацистської політики – більше 30 тисяч київських євреїв. За даними науковців у 1941-1943 роках у Бабиному Яру знайшли свій останній притулок близько 100 тисяч людей різних національностей: євреїв, українців, ромів, військовополонених, підпільників, членів Організації українських націоналістів та інших“, – додав він.

Порошенко також наголосив, що сьогодні, вшановуючи невинних жертв, маємо пам’ятати: будь-який режим, який має за ніщо права та свободи людини, несе в собі загрозу для самої людяності. Для цих режимів життя – ніщо, а люди – лише гвинтики в смертоносній машинерії диктаторів-параноїків.

“Трагічні події минулого вимагають від нас виховувати нові покоління на принципах поваги до людської гідності та толерантності. І нашим моральним обов’язком є точно не допустити повторення злочинів проти людства та людяності. Вічна пам’ять невинно убієнним…“ – резюмував п’ятий президент.

Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”

У 2016 році в Україні заснували Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”. За планом у 2023 році на місці урочища Бабин Яр у Києві мали відкрити меморіал із музеєм і дослідницькою зоною.

Однак проєкт розкритикували через те, що “він фінансується російськими олігархами Михайлом Фрідманом та Ґєрманом Ханом”. Вони вирішили поставити керівником Іллю Хржановського (російського режисера фільму “ДАУ. Дегенерація“).

Торік у квітні в мережі розгорівся гучний скандал через залучення до фільмування стрічки “Дау. Дегенерація” Хржановського немовлят з українських дитячих будинків.

На тлі скандалу спливло, що Хржановський також є художнім керівником Меморіального центру “Бабин Яр”. Почалося публічне обговорення запропонованої ним концепції меморіалу.

В її основі “поєднання перформативних та дослідницьких практик”. Головна мета таких практик – “погляд людини на себе крізь гіперреальність”. Для цього відвідувач майбутнього музею має пройти крізь такі простори як “зона особистих історій”, “історична наративна зона Бабин Яр”, “ритуальна їдальня” чи ж “молитовна зала”. На відвідувача мають впливати звуки та запахи, відчуття вологості та непевність щодо довжини маршруту.

Якийсь відрізок маршруту доведеться пройти у повній мовчанці, але при цьому й зробити свій “етичний вибір”, за прикладами “Стенфордського тюремного експерименту”, чи ж експериментів “доброго самаритянина” або “апатичного спостерігача”. До внесених Хржановським ідей є чимало етичних запитань, як і  до фільму “Дау. Дегенерація”.

Чому саме — #Букви розповідали у матеріалі.

Кілька десятків культурних діячів та народні депутати зверталися до Меморіального центру “Бабин Яр” з вимогою звільнити скандального режисера з посади  художнього керівника центру.

Через ситуацію навколо режисера з РФ колишній головний історик проєкту Меморіального центру “Бабин Яр” Карел Беркгоф заявив, що більше не може публічно підтримувати його “з етичних міркувань”. 

Сам Хржановський відповів на критику, заявивши, що, на його думку, скандали довкола його проєктів влаштовує “злочинна група”.

“У Росії це робить держава, а в Україні – група осіб, яким більше підходить назва “організована злочинна група”. Люди, що підігрівають скандали та інсинуації навколо проєкту, відкидають Україну від її європейського шляху в середньовіччя”, – стверджував Хржановський.

Наприкінці липня відбулася вебконференція за участю президента України Володимира Зеленського, мера Києва Віталія Кличка, членів наглядової ради фонду “Меморіал Голокосту “Бабин Яр” і міжнародних партнерів, присвячена будівництву меморіалу. Зазначимо, що одним з членів наглядової ради є брат мера столиці Володимир Кличко.

Під час зустрічі Зеленський виступив на підтримку проєкту меморіалу.

При цьому у пресрелізі Меморіального центру не було зазначено, про який саме проєкт йдеться. Колишній голова Інституту національної пам’яті, нардеп від “Європейської Солідарності” Володимир В’ятрович пояснив, що глава держави підтримав альтернативний проєкт меморіалізації Бабиного Яру, запропонований Хржановським.

У червні депутати і громадські діячі закликали владу Києва відмовитися від підтримки російського проєкту “Меморіал Голокосту “Бабин Яр” та організувати широке обговорення державного українського проєкту.