Про це розповідають #Букви.

Павло Шеремет народився 1971 року в Мінську.

Він працював ведучим аналітичної програми на білоруському телебаченні “Проспект”, головним редактором “Білоруської ділової газети”, завідувачем білоруського бюро Громадського російського телебачення і власним кореспондентом ОРТ в Білорусі, спеціальним кореспондентом програм “Новости” і “Время”. Також вів аналітичну програму “Время”.

У 2005 році Павло Шеремет ініціював створення інформаційно-аналітичного сайту “Білоруський партизан”.

У 2010 році Павла Шеремета позбавили білоруського громадянства через наявність у журналіста громадянства РФ, хоча закони Білорусі не забороняють подвійне громадянство.

З 2012 року Павло Шеремет жив в Україні, працював в “Українській правді”, вів передачу на Радіо “Вести”.

Поховали журналіста в Мінську.

Що відомо про справу Шеремета?

10 березня 2017 року було оприлюднено фільм-розслідування вбивства Павла Шеремета, автори матеріалу – редакція розслідувань “Слідство.Інфо” і представники міжнародної мережі журналістів-розслідувачів OCCRP. У фільмі, зокрема, йдеться про те, що колишнього співробітника СБУ Ігоря Устименка помітили на відео з камер спостереження в ніч перед вбивством журналіста Павла Шеремета.

12 грудня 2019 року щодо справи Шеремета організували брифінг, у якому брали участь голова МВС України Арсен Аваков, Генеральний прокурор Руслан Рябошапка, а також запросили президента Володимира Зеленського. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що слідчі Нацполіції затримали підозрюваних у вбивстві — це Яна Дугарь, Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко.

У кримінальній поліції назвали кілька версій скоєння вбивства: помилка в об’єкті злочину (Шеремет загинув внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання “Українська правда”, цивільній дружині журналіста Олені Притулі, – ред.), побутові та міжособистісні конфліктні ситуації, професійна діяльність журналіста в Україні, Білорусі та Росії. І четверта версія – це дестабілізація соціально-політичної ситуації в державі шляхом вбивства відомої людини.

Тоді Зеленський заявив, що сподівається дуже швидко почути прізвище замовника вбивства. “Можливі вбивці сьогодні були затримані. Дуже багато відповідей ми сьогодні з вами отримали. Але є ще одне запитання – хто замовник”, – сказав тоді Зеленський.

Усім трьом затриманим були пред’явлені підозри. Андрій Антоненко повідомив, що спочатку не повірив, коли йому правоохоронці почали вручати підозру в убивстві журналіста. Після пред’явлення підозр Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко перебували під вартою, а Яну Дугарь відпустили під заставу з-під домашнього арешту.

Раніше слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси… вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”. За словами самого музиканта, це формулювання було взяте з іншого кримінального провадження, яке не має стосунку до вбивства журналіста.

4 січня 2021 року було оприлюднено аудіозаписи, на яких нібито високопосадовці КДБ Білорусі обговорюють усунення, зокрема, Шеремета. Колишній білоруський спецпризначенець Ігор Макар, який передав українським правоохоронцям аудіозаписи, 19 січня дав свідчення у справі про вбивство Шеремета.

За даними аудіозапису, вбивство журналіста Павла Шеремета було санкціоновано президентом Білорусі Олександром Лукашенком. 

Крім того, Ігор Макар заявив про готовність дати свідчення Генеральній прокуратурі України.

Сам Андрій Антоненко у лютому повідомив, що побоюється за своє життя. “Якщо зі мною щось станеться, то винними вимагаю вважати: Арсена Авакова, Володимира Зеленського, Антона Геращенка, Артема Шевченка, голову Нацполіції, генерала Коваля, слідчих Василя Бирка, Олексія Катинського, Анджея Подоляка, прокурорів Зузака, Тарасюка, Тішина, генпрокурорку Венедіктову, екс-генпрокурора Рябошапку, його заступника Чумака, експертів Ірхіна, Івана Бірча, Рувіна”, – написав Антоненко.

З того часу під стінами Верховної Ради, під будинком, де проживає Аваков, проходили акції за відставку міністра внутрішніх справ.

• 30 квітня Шевченківський районний суд Києва змінив міру запобіжного заходу Антоненку. Ветеран ССО та музикант тепер перебуває під цілодобовим домашнім арештом з електронним браслетом. Ввечері п’ятниці Антоненко вперше за понад 500 днів повернувся додому і побачився з дружиною, дітьми та друзями.
• 22 червня 2021 року Шевченківський районний суд Києва продовжив дію запобіжного заходу фігуранту справи про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрію Антоненку.
• 29 червня 2021 року Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення щодо подовження на два місяці запобіжних заходів фігуранткам справи Павла Шеремета Юлії Кузьменко та Яні Дугарь.
• Андрій Антоненко (Riffmaster) перебував під вартою понад рік — з 14 грудня 2019. Він був єдиним фігурантом “справи Шеремета”, якому запобіжний захід не було пом’якшено.