- Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу закликав союзників по НАТО не виключати Україну з транснаціонального альянсу в обмін на мир з Росією, попередивши, що це призведе до того, що Україна опиниться в “сірій зоні”, де її єдиним засобом стримування подальшої агресії з боку Москви стане все більш нищівна зброя.
- Міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг у заяві з нагоди другої річниці чинності Договору про заборону ядерної зброї розкритикував керівництво РФ за ядерний шантаж.
- Російський президент Володимир Путін заявив, що планує розгорнути тактичну ядерну зброю в Білорусі, звідки він здійснив частину свого вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Коли російський лідер використовує слово “ядерний”, світ звертає увагу, і це, видається, головна причина, чому він це сказав.
Про це інформує Reuters.
Коментарі Патрушева є продовженням ядерної риторики російських посадовців у сподіванні залякати Захід.
За його словами, РФ потенційно може змагатися зі США в оснащенні та озброєнні.
“Росія терпляча і нікого не лякає своєю військовою перевагою. Але вона має сучасну унікальну зброю, здатну знищити будь-якого супротивника, зокрема США, у разі загрози її існуванню”, – сказав він.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Москва звинувачувала Захід, не наводячи публічних доказів, у ядерних загрозах проти неї та говорила про готовність застосувати ядерну зброю в екстремальних обставинах, якщо під загрозою буде саме існування російської держави.
Нещодавно заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв пригрозив ракетним ударом по Гаазі у разі суду над Путіним, ордер на арешт якого видав Міжнародний кримінальний суд.
22 березня заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що “ризик ядерного конфлікту зараз досяг найвищого рівня за десятиліття”.
Своєю чергою, у заяві Верховного представника Європейського союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля, ЄС засудив висловлені Медведєвим погрози завдати удару гіперзвуковими ракетами по будівлі Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
ЄС підтверджує повну підтримку МКС і заявляє, що будь-які заходи у відповідь щодо осіб, причетних до роботи МКС, є неприйнятними. Боррель наголосив, що, “очолюючи боротьбу з безкарністю”, МКС повинен мати змогу працювати незалежно та неупереджено.
17 березня досудова палата Міжнародного кримінального суду у Гаазі, юрисдикцію якого Москва не визнає, видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.
20 березня представник уряду Німеччини Вольфганг Бюхнер заявив, що відповідальні за воєнні злочини мають постати перед судом. Так він прокоментував видачу Міжнародним кримінальним судом у Гаазі ордера на арешт президента РФ Володимира Путіна.
Держсекретар США Ентоні Блінкен у середу, 22 березня, закликав усі країни-члени Міжнародного кримінального суду заарештувати президента Росії Володимира Путіна за незаконне викрадення українських дітей.
25 березня президент Росії заявив, що розмістить тактичну ядерну зброю в Білорусі.
Хоча цей крок не був несподіваним, це – один із найвиразніших ядерних сигналів Росії з початку її повномасштабного вторгнення в Україну 13 місяців тому, і у відповідь Україна закликала скликати засідання Ради Безпеки ООН.
Своєю чергою, Німеччина назвала заяву президента Росії Володимира Путіна про розміщення Росією ядерної зброї в Білорусі “безвідповідальною” та “ескалаційною”.