Боєць бригади “Азов” на псевдо “Ясь” до початку повномасштабного вторгнення виконував обов’язки командира відділення вогневої підтримки. Він брав участь у захисті Маріуполя та обороні “Азовсталі”, а згодом, як і багато інших, потрапив у полон. За його словами, досвід, отриманий під час маріупольської кампанії, став одним із найзначніших періодів його служби.

6 травня 2023 року “Ясь” вийшов з полону, разом з 42 іншими бійцями “Азову”. Після повернення на службу він став командиром нового батальйону безпілотних систем. У цій статті він ділиться своїми спогадами про захист міста, переживання в полоні та створення батальйону безпілотників у складі 12-ї бригади НГУ “Азов”.

З 16 по 20 травня 2022 року гарнізон, що захищав Маріуполь, отримав наказ припинити оборону. Це була остання точка на мапі, яку не захопили російські війська. Офіційна дата окупації Маріуполя – 21 травня.

“Ясь” приєднався до “Азову” влітку 2015 року і з того часу служить у цій бригаді. На початку повномасштабного вторгнення, 24 лютого, його підрозділ був готовий до дій, швидко зібравши речі та вирушивши до Маріуполя.

Весь досвід, накопичений до початку вторгнення, допоміг їм витримати натиск ворога. “Ясь” служив у снайперській групі та командував відділенням вогневої підтримки, виконуючи різноманітні завдання з важкою зброєю, намагаючись відбивати штурми противника.

Після отримання поранення він деякий час не міг бути у строю, але після одужання повернувся до підрозділу. Вони об’єдналися з бійцями, які переправилися з правого берега, і продовжили виконувати завдання.

З часом ситуація на “Азовсталі” стала критичною: нестача провізії та боєкомплекту, постійні авіаудари та ракетні обстріли ускладнювали виконання завдань. Втрати серед побратимів були значними, а їжу розподіляли за графіком, дозволяючи собі їсти один-два рази на день.

Вихід у полон з “Азовсталі” став для “Яся” особливим моментом. Він пам’ятає, як хотів принести воду важкопораненим, але дізнався, що їм потрібно здаватися в полон. Це стало шоком, адже він усвідомлював, що Росія може порушити домовленості в будь-який момент.

20 травня виходили найбільш боєздатні бійці. Хоча вони побоювалися, що Росія не дотримається угоди, все пройшло спокійно: зброю здали і разом вирушили в Оленівку.

У полоні “Ясь” слухав українські новини через FM-радіо, адже це був єдиний спосіб отримати інформацію. Відчуття забуття посилювалося, коли новини більше говорили про бюджетні питання, а не про війну.

Перед звільненням його викликали на допит, де змусили записати правду про себе. Потім повідомили, що його міняють на обмін. Цей момент став великим стресом, але він намагався заблокувати спогади про полон.

Після звільнення “Ясь” дізнався, що всі його бойові побратими залишилися у війську, і за моральним покликом вирішив повернутися на службу. Служба у снайперському підрозділі стала найкращим періодом його кар’єри.

Після полону він вирішив перейти до безпілотників, пройшов кілька навчань і започаткував цей напрямок у бригаді. Спочатку у нього було п’ять ентузіастів, які експериментували з різними моделями дронів, але з часом батальйон виріс і став потужним за вогневим потенціалом.

Зараз у батальйоні працюють у чотирьох основних напрямках: FPV-дрони, великі літакові безпілотники, ударні “бомбери” та наземні роботизовані комплекси. Є інженерна майстерня та лабораторія БпЛА, які обслуговують усі підрозділи.

Вони вже знищували ТОСи, а тепер знищення “Градів” стало звичайним завданням. “Ясь” підкреслює, що розвиток є необхідним, адже ворог не стоїть на місці, і їх потрібно перегравати в технологіях.

Він усвідомив, що Росія не дотримується жодних домовленостей, і поки вона існує, війна не закінчиться. Це їхній ворог, і виправдати його неможливо.