Про це поінформували в пресслужбах ВАКС та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Так, суд обрав Яценку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з альтернативою внесення застави у розмірі 52 млн 210 тисяч гривень.

Строк дії запобіжного заходу – до 22 квітня 2021 року.

Якщо Яценко внесе заставу, то повинен буде носити електронний браслет; не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого, судді, прокурора; утриматися від спілкування з іншими підозрюваними у справі та свідками; здати на зберігання усі паспорти.

Варто зазначити, що прокурори просили призначити заставу у 136,8 млн гривень, оскільки Яценко фігурує у справі про розтрату понад 136 мільйонів гривень.

Як відомо, правоохоронці затримали Володимира Яценка 22 лютого при спробі виїзду з України. Експосадовець планував залишити Україну на приватному літаку у напрямку Відня, вилетівши з Дніпра.

Літак з Яценком на борту посадили в аеропорту “Бориспіль”, що під Києвом.

Стороною обвинувачення дії Яценка кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Йдеться про підозру у розтраті чужого майна (136 млн грн) шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

У цій справі підозри також оголошені колишньому голові правління “ПриватБанку” Олександру Дубілету та Олені Бичихіній – колишній керівниці одного з підрозділів банку, яка одночасно обіймала посаду першої заступниці голови правління у пов’язаній страховій компанії.

За даними слідства, у грудні 2016 року троє вказаних високопосадовців банку, усвідомлюючи, що “ПриватБанк” у найближчий час буде визнаний неплатоспроможним та перейде під контроль держави, реалізували план розтрати грошових коштів фінустанови. Він полягав у протиправному нарахуванні і виплаті додаткової винагороди – індексованої комісії у зв’язку із ростом курсу гривні до долару США на користь пов’язаної з банком юридичної особи по наявним депозитним договорам з нею. При цьому виплата такої комісії цими депозитними договорами та додатковими угодами до них не передбачалась.

(На відео – з 7 год. 24 хв.)

Як відомо, НАБУ розслідує справу про виведення багатомільярдних коштів з “ПриватБанку” до його націоналізації. Зокрема, банком було укладено кредитні договори з ознаками фіктивності та різним фірмам було перераховано десятки млрд гривень, раніше отриманих від держави під час реструктуризації.

Минулого року Артем Ситник зазначав, що в кримінальному провадженні стосовно “ПриватБанку” та його колишніх власників Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова можуть почати оголошувати підозри.

У грудні минулого року генеральна прокурорка Ірина Венедіктова увійшла до складу груп прокурорів у кількох провадженнях щодо групи “Приват”.

Рішення про націоналізацію “ПриватБанку” в зв’язку з його неплатоспроможністю було прийнято українською владою в грудні 2016 року.

Причиною націоналізації стали дії колишніх власників, котрі виділяли значні кредити афілійованим особам. Результати незалежного розслідування компанії Kroll показали, що до націоналізації “ПриватБанк” мінімум протягом 10 років був об’єктом масштабних махінацій, що призвело до нанесення фінансовій установі збитків на суму мінімум $5,5 млрд.

• Напередодні повідомлялося, що у справі “ПриватБанку” підписали підозри кільком колишнім топ-менеджерам. Крім того, для підтвердження збитків державі призначено експертизу.
• З’явилася інформація, що до спроби втечі до Австрії експершого заступника голови правління “ПриватБанку” Володимира Яценка може бути причетний колишній власник банку, олігарх Ігор Коломойський.