Баланс

Суть: всебічність та безсторонність висвітлення події. Необхідно показати позиції всіх сторін конфлікту, дотримуючись принципу неупередженості та утримуючись від маніпуляцій та оціночних суджень.

Допустимо: подавати позицію протилежної сторони в іншій новині, але — не пізніше, ніж через 12 годин після публікації новини з позицією однієї зі сторін і посиланням на першу новину. 

Баланс повинен бути дотриманим не лише в окремих новинах, але й у стрічці загалом, а також у бекграундах новин.

Новину про конфлікт слід оприлюднювати відразу після звернення за коментарем до протилежної сторони конфлікту. У разі відмови сторони коментувати конфлікт, слід про це зазначити в новині.

Важливо: при написанні новини чи отриманні коментаря, слід оцінювати рівень легітимності людини, яка представляє точку зору, зокрема її право чи повноваження виступати в ролі представника групи осіб.

Ознаки порушення:

1. Не представлені одна або кілька сторін конфлікту.
2. Різні сторони конфлікту представлені непропорційно як у сенсовому, так і в кількісному показниках.
3. Представлені всі сторони конфлікту, проте одна зі сторін маргіналізується, цитати вириваються з контексту або не стосуються суті конфлікту.
4. Експертна оцінка є заангажованою, експерт пов’язаний зі стороною конфлікту, всі опитані експерти просувають одну точку зору.
5. Різний рівень представництва сторін (наприклад, з одного боку — експерти в галузі, у якій виник конфлікт, з іншого — особи, що не є компетентними у сфері виникнення конфлікту чи суміжних).

Достовірність

Суть: джерело інформації повинне бути надійним та ідентифікованим.

Щодо соцмереж: допускається використання верифікованих акаунтів або акаунтів публічних осіб — за умови значної важливості інформації для суспільства та впевненості у тому, що акаунт дійсно належить цій особі. Щодо сторінок органів, установ, організацій — допускається використання лише верифікованих акаунтів.

Важливо: використання джерела, яке скомпрометувало себе публікаціями фейків, неточностей, маніпуляцій — небажане. Допускається посилання на анонімне джерело лише у разі оприлюднення суспільно важливої інформації, що може нести загрозу життю чи здоров’ю джерела. 

Посилання на єдине джерело слід уникати, особливо, якщо це допис в соцмережах, а джерело не є відкритим та ідентифікованим.

Дослідження: обов’язково вказувати на місце, дату, час його проведення та його автора. Для соціологічних досліджень також вказувати розмір вибірки і її похибку.

Ознаки порушення:

1. Джерело інформації не вказане або недостатньо ідентифіковане.
2. Джерело інформації не раз себе компрометувало наданням неправдивої інформації, поширенням фейків, маніпуляціями.
3. Єдиним джерелом інформації є не верифікована сторінка в соціальній мережі маловідомої людини.
4. Джерелом інформації є група в соціальній мережі.
5. Анонімне джерело інформації, якщо суспільна значущість новини є незначною або ж оприлюднення даних про джерело не може зашкодити його життю/здоров’ю.
6. “Джерелом” є неназваний очевидець події.
7. Посилання на невказаних експертів, журналістів, чиновників, вживання замість зазначення конкретного джерела висловів “у Кабміні кажуть”, “вчені вважають” тощо.
8. Під час посилання на дослідження не зазначено, хто, де та коли його провів, а в соціологічному опитуванні не зазначений обсяг вибірки та максимально допустимої похибки.

Відокремлення фактів від коментарів

Суть: коментарі журналіста повинні бути чітко відділені від фактів та коментарів експерта. У новинах оціночні судження журналіста недопустимі! 

Важливо: кожне твердження повинне бути чітко асоційованим з конкретним автором.

Ознаки порушення:

1. Думка журналіста чи експерта не виділяється і подається як факт.
2. Наявні оціночні судження.
3. Вживання в новині яскраво забарвлених слів, епітетів, таких як “скандальний”, “найкращий”, “мажор”, “негідник” тощо.
4. Заголовок містить оціночне судження і не відповідає суті новини.

Фейки

Суть: неспростовані неправдиві новини, які залишаються на сайті після оприлюднення інформації, що спростовує викладене у новині.

Ознаки порушення:

1. Новина містить неправдиву інформацію.
2. Новина містить недостовірні цитати (перекручення того, що сказали насправді/повністю вигадані цитати/неправильний переклад цитати).
3. В новині цитуються представники структур, яких не існує, анонімні експерти (“британські вчені вважають”).
4. Заголовок суперечить тексту новини.
5. Матеріал є емоційно забарвленим, апелює до забобонів, конспірологічних теорій.
6. В новині подано інформацію псевдосоціологів, псевдоекспертів.
7. Викривлене подання новини: реальні факти змішуються з неправдою.
8. Недостовірні фото, відео, які використовуються як підтвердження інформації.
9. Недостовірний або спотворений переклад з іноземних джерел.

Етика — мова ворожнечі, сексизм, гендерна дискримінація

Суть: самовираження з елементами заперечення принципу рівності прав людини, упередження чи дискримінація людей через їхню стать або гендер, порушення принципів Кодексу етики українського журналіста.

Мова ворожнечі описує, ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи.

Повинні бути обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітніх та дозвіл на це від їх батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або зазначення ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали стосунок до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.

Слід вживати заходів для обмеження доступу неповнолітніх до інформації, що містить сцени насилля, або їхній детальний опис. За можливості — уникати розміщення такої інформації, якщо вона не має суспільної ваги. Такий контент має бути відповідно маркованим (“18+”), і його елементи не повинні демонструватися на головній сторінці.

Ознаки порушення:

1. Прямі або завуальовані заклики до насилля чи дискримінації.
2. Заклики не дати групі можливості закріпитися в регіоні.
3. Виправдовування випадків насилля та дискримінації.
4. Твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи.
5. Звинувачення певної групи в негативному впливі на суспільство чи державу.
6. Ствердження про неповноцінність певної групи суспільства.
7. Створення негативного іміджу певної групи суспільства.
8. Ствердження про моральні недоліки суспільної групи.
9. Згадування групи чи окремих її представників у принизливому, чи образливому контексті.
10. Протиставлення однієї групи іншій.
11. Пряме або завуальоване ствердження того, що одна група створює незручності в існуванні іншої.
12. Гендерні стереотипи, на кшталт: “дівчатка — красиві господині майбутні мами, що надають перевагу рожевому кольору, а хлопчики — сильні, мужні воїни в синіх сорочках”; “місце жінок на кухні борщі варити, а чоловіків воювати та забезпечувати сім’ю”.
13. Об’єктивізація жінок (прим: розглядаємо й об’єктивізацію чоловіків, хоча це прямо не вказано) чи наявність оголених фото. Сексуалізація частин тіла, що включає детальний та емоційно забарвлений опис.
14. Наявність в немаркованій новині фото з зображенням деталей трагедій, що містять загиблих чи частини тіла постраждалих та їх біологічні рідини.
15. Розкриття імен, інших приватних даних непублічних осіб (наприклад, жертв або учасників злочину) за якими їх можна ідентифікувати.
16. Детальний опис і зображення сцен самогубств, насилля.
17. Висвітлення приватного життя неповнолітніх без відповідного дозволу від батьків чи опікунів. Розкриття імен неповнолітніх (або зазначення ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали стосунок до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.
18. Розкриття даних про сексуальну орієнтацію осіб без їхньої усвідомленої згоди (аутинг), розкриття даних про сексуальні уподобання.
19. Обов’язково слід вживати коректні слова на позначення національностей та уникати сленгових виразів, що містять вказівку на національність (“інфоциган” і т.д.).

“Джинса”

Суть: матеріал, що спрямований на поліпшення/погіршення або ж створення позитивного/негативного іміджу політичних партій, окремих політиків або людей, торговельних марок або окремих товарів, державних структур, благодійних фондів, релігійних організацій, та не позначений як реклама у передбачений законом та очевидний для більшості читачів спосіб.

Ознаки порушення:

1. Серія незбалансованих матеріалів присвячена одному політику або політичній силі, публічній особі, товару чи торговельній марці тощо.
2. Один і той самий матеріал трапляється одночасно в кількох ЗМІ, до того ж в деяких він опублікований під рубриками, які ідентифікують рекламу.
3. Матеріали, що легалізують дії певних політиків (незбалансовані, лише позитив), які можуть бути непопулярні в суспільстві.
4. Просування певної ідеї, лобізм законодавства, інші види лобізму.
5. Експертні матеріали, що просувають певну політичну силу, політика або ж політичну ідею (теж незбалансовані і лише позитивні/лише негативні).
6. Матеріал висвітлює наміри політика, що наразі не підтверджені дією.
7. У матеріалі безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта або товару.
8. У матеріалах містяться елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта (номери телефонів, посилання на сайти).
9. Матеріали просувають певні законопроєкти, що необхідні виробникам певних товарів чи послуг, або ж нівелюють законопроєкти, що їм зашкодять.
10. Матеріали пропагують ідею, яка стимулює вживання певних товарів чи послуг.
11. У матеріалі є зображення (логотипу) певної конкретної торговельної марки, політичної партії.

Кожна окремо ознака не може свідчити про “джинсу”, увагу на матеріал слід звернути за наявності в сукупності 4-х і більше факторів.