Джерело: The Washington Post.

Видання навело приклад того, як професор англійської мови  Келлі Дейс доручав своїм студентам у коледжі Ніколс у Массачусетсі написати музичне відео. Для цього він ставив запитання “Що для вас означає це відео? Що це відео говорить про вас? Чи можете ви пов’язати відео?”.

“Вони знайшли це відео дуже вражаючим, – сказав Дейс в інтерв’ю. – Це було відкриттям цієї дискусії. Ви бачите на відео декілька різних людей; воно перетинає расові, етнічні та гендерні лінії”.

Професор частіше став помічати, що студенти відкрито говорили про своє психічне здоров’я, бо вони відчували, що музичний кліп репера Logic “1-800-273-8255” дав їм дозвіл на це.

Британський медичний журнал BMJ провів дослідження реп-пісні, випущеної у 2017 році. Виявилося, що вона пов’язана з великою кількістю дзвінків на Національну лінію із запобігання самогубствам. Зменшення випадків самогубств спостерігали у періоди, коли у соціальних мережах найбільше обговорювали цю пісню, що навело дослідників на думку, що пісня могла врятувати життя.

Телезірки, спортсмени, музиканти та інші знаменитості використовують свої платформи та публічні профілі для обговорення власних проблем із психічним здоров’ям. Це змінює ракурс того, як раніше суспільство стигматизувало емоційне та психічне здоров’я на те, аби людей заохотили говорити про проблеми свого життя або розв’язувати їх.

На думку наукової співробітниці Інституту психіатрії, психології та неврології Королівського коледжу Лондона Петри Ґронхолм, розголошення проблем допомагає людям побачити свої власні. Науковиця не впевнена, чи передували культурним змінам збільшення числа знаменитостей, які висловлювалися з цього приводу, чи навпаки. Крім того, є багато платформ, які сприяють розкриттю інформації, яка змінює те, що є “нормальним”.

Ще одним прикладом у 2017 році стала Грейсі Голд, американська чемпіонка з фігурного ковзання. Вона у мережі повідомила, що звернулася за допомогою щодо тривоги, депресії та розладу харчової поведінки, поїхавши до Арізони на лікування. Здебільшого вона побачила зворотню реакцію в соціальних мережах.

“Я думаю, що саме тоді я зрозуміла, що те, про що я говорю, було більшою справою, ніж я думала. Здавалося, люди були в захваті від цієї концепції, – згадувала вона. – Я ніколи не уявляла, наскільки це буде шокуючим чи впливовим для спорту”.

За її словами, люди вітали її за хоробрість і чесність зізнатися в тому, що вона має проблеми і намагається їх розв’язати.

“Настав час перестати ховатися, бо суспільство сказало нам, що це ганебно”, – сказала спортсменка.

Професор Ніколса Дейс чув, як студенти перед однолітками виголошували промови про власні кризи, включаючи епізоди самоушкодження та проведений час у стаціонарі. Він наголосив, що 10 років тому не було подібної відкритості в таких питаннях.

Експерти бачать два фактори, які прискорили цю тенденцію:

• Пандемія COVID-19, яка спровокувала глобальний катаклізм психічного здоров’я;
• Ширше використання соціальних мереж, які мають зворотний зв’язок.

Використання знаменитостями соціальних мереж також може мати вплив – через явище, відоме як “горизонтальна ідентифікація”. Традиційно люди вважали знаменитостей або публічних діячів, якими вони захоплюються, вищими за них, що є “вертикальною ідентифікацією”. Утім, коли вони ототожнюють себе зі знаменитостями і бачать подібні труднощі чи почуття, пов’язані з психічним здоров’ям, то відчувають “горизонтальну ідентифікацію” та певну близькість.

“Горизонтальна ідентифікація” може розширити популяризацію психічного здоров’я серед тих частин населення, котрі воно не завжди охоплює. Видання підкреслює, що деякі демографічні групи більш стигматизовані, ніж інші, наприклад, чорношкірі чоловіки. У статі наголосили, що на них дивляться зовсім інакше, ніж на інших чоловіків, що є додатковим “шаром, через який вони проходять”. Подібне має зворотню реакцію у розумі та емоціях.

Відомий радіоведучий Charlamagne tha God є одним із прикладів того, як знаменитість звертається до чорношкірої спільноти. Подкаст The Pivot, який ведуть колишні гравці НФЛ Райан Кларк, Ченнінг Краудер і Фред Тейлор, отримав схвалення за готовність ведучих порушувати такі теми, як психічне здоров’я та вразливість. Також фонд, заснований актором Тараджі П. Хенсоном – Фонд Бориса Лоуренса Хенсона, лише за три роки зафіксував 200-відсоткове збільшення кількості темношкірих чоловіків, які звернулися за допомогою.

“Це покоління людей, які більше сприймають усе і всіх і потребують руху вперед у часі, – каже Голд. – Архаїчні правила – вони нам більше не потрібні”.

Хоча заохочення до обговорення проблеми ще не є повним її розв’язанням, але мільйони людей потребують того, щоб ці ідеї просувалися та підтримувалися, зокрема знаменитостям. Але від заохочення до зцілення ще далеко. Знаменитості можуть запропонувати ідею та підтримати, але вони не можуть виконати важку роботу для мільйонів людей, які її потребують. Петра Ґронхол наголосила, що “тільки тому, що ставлення змінилося – це не означає, що результати життя змінилися”.