Про це повідомляє пресслужба Державного бюро розслідувань.
Печерський суд Києва заочно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колишньому прем’єр-міністру України Миколі Азарову. Його підозрюють у вчиненні державної зради за попередньою змовою групою осіб.
Підозру слідчі ДБР оголосили Азарову ще 24 березня. Майже 7 місяців потому суд обрав запобіжний захід.
За версією слідства, колишній прем’єр за попередньою змовою із президентом-втікачем Віктором Януковичем порушив Конституцію і Закон Про міжнародні договори та підписав розпорядження про схвалення “Харківських угод”. Також досудове розслідування встановило, що зміст і умови Угоди між Україною і РФ з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму нав’язав Миколі Азарову тодішній президент РФ Дмитром Медведєвим.
Прем’єр розумів наслідки для України та свідомо погодив проєкт документа. Таким чином він сприяв реалізації інтересів РФ під час усіх стадій погодження проєкту Угоди та її імплементації.
Слідчі ДБР отримали оригінали документів, які свідчать про цілеспрямовані дії Азарова на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності нашої держави. “Харківські угоди” були сприятливою умовою для Російської Федерації в окупації територій України.
Обрання Азарову заочного запобіжного заходу дозволить Україні звертатися із запитами щодо його екстрадиції, а також ініціювати спеціальне досудове розслідування.
Що відомо про “харківські угоди”?
У 2008 році уряд мав запропонувати законопроєкт, який урегульовував би питання виходу Чорноморського флоту РФ. Однак законопроєкт розроблений не був і це, за словами секретаря РНБО Олексія Данілова, стало “першою цеглиною, яка почала руйнувати систему нашої безпеки”.
Крім того, це призвело до появи у 2010 році так званих “харківських угод”. Документ підписали тодішні президенти України та Росії Віктор Янукович та Дмитро Медведєв. Згідно з угодами, термін перебування Чорноморського флоту Російської Федерації у Севастополі було продовжено до 2042 року в обмін на здешевлення для України російського газу. Данілов наголосив, що угоди ратифікували надто швидко — вже за 4 дні після їх підписання.
Зауважимо, що це рішення було ухвалено в напівпорожній залі: присутніми були 238 депутатів, з них 236 проголосували за. Згідно з інформацією на сайті парламенту, ратифікацію підтримали фракція “Партії регіонів” (160 голосів за від 161 депутата), фракція “Блок Литвина” (20 голосів), фракція Комуністичної партії України (27 голосів). Фракція “Блок Юлії Тимошенко” дала 9 голосів, фракція Блоку “Наша Україна – Народна Самооборона” — 7. Ще 14 голосів дали позафракційні депутати.
Серед тих, хто підтримав ратифікацію, були деякі чинні нардепи, політики та олігархи. Це, зокрема, Ренат Ахметов, Андрій Деркач, Ігор Палиця, Микола Злочевський, Володимир Литвин тощо.
- Раніше представник Головного розвідувального управління Міноборони України Вадим Скібіцький заявив, що саме після підписання “харківських угод” у квітні 2010 року, Росія почала активно завозити модернізовану техніку на територію Криму і посилювати свої військові угруповання.
- Також Рада нацбезпеки та оборони України доручила Службі безпеки України вивчити обставини ратифікації так званих “харківських угод”, що відкрили шлях до анексії Криму.
- 12 березня СБУ розпочала розслідування обставин підписання та ратифікації “харківських угод”.
- 14 липня Служба безпеки України викликала на допит народних депутатів Юрія Бойка (ОПЗЖ), Віталія Борта (ОПЗЖ), Сергія Ларіна (ОПЗЖ), Ігоря Палицю (“За майбутнє”), Дмитра Шпенова (позафракційний).