Про це повідомили на офіційній сторінці G7 в Україні в Twitter.
Рада суддів
Як сповіщалося, 13 вересня Рада суддів не змогла делегувати своїх представників до Етичної ради. Рада має здійснювати перевірку кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя.
Посли G7 зауважили на затягування процесу.
“Запропонований графік не зображає важливості та невідкладності цієї реформи. Посли продовжують закликати Раду суддів та всіх українських партнерів забезпечити швидке висування експертів до Етичної Ради ВРП”, — йдеться у повідомленні.
Законопроєкт про конституційну процедуру
15 квітня 2021 року депутати Верховної Ради підтримала законопроєкт №4533 (“Про конституційну процедуру”) в першому читанні.
Законопроєкт закладає таку модель: КСУ діє відповідно до повноважень, визначених Конституцією України; а порядок конституційного провадження, процедура розгляду справ та виконання рішень і висновків визначається проєктом закону №4533.
Також передбачено, що КСУ розглядатиме справи здебільшого у відкритому форматі (закрите пленарне засідання допускається, якщо розгляд справи на відкритому засіданні може призвести до розголошення державної таємниці та іншої інформації, що охороняється законом).
Пропонується й чіткіший механізм формування порядку денного суду (з періодичним обов’язковим розглядом усіх справ, що перебувають на розгляді КСУ), що дасть змогу уникнути затягування розгляду справ.
Передбачено й заборону виходити за межі предмету конституційного провадження (КСУ не зможе визнавати неконституційними акти та їхні окремі положення, про які не йдеться у конституційному поданні, зверненні або скарзі, як це було під час розгляду подання стосовно антикорупційного законодавства).
У разі прийняття закону також буде запроваджено автоматичний розподіл справ між суддями (це позбавить можливості розподіляти справи у ручному режимі).
Крім того, такий закон унормовує порядок дисциплінарного провадження щодо суддів КСУ: визначено перелік дисциплінарних проступків (наприклад, підрив авторитету КСУ; недоброчесна поведінка; неподання та несвоєчасне подання декларації та інше).
При доопрацюванні з законопроєкту було виключено норму про збільшення суддівського кворуму (залишили норму про ухвалення рішення 10 голосами суддів, а не 12, як пропонувалося).
Варто зазначити, що Венеційська комісія надала свої зауваження щодо цього законопроєкту. Комісія привітала зміни щодо подання конституційних скарг, публічності й відкритості конституційного провадження, порядку розподілу справ, доступу до матеріалів справ, дисциплінарної відповідальності суддів.
Водночас було акцентовано й на недоліки (зокрема на відсутність положень про нову систему конкурентного відбору суддів КСУ, яка б містила міжнародну компоненту).
Посли Великої сімки також стурбовані законопроєктом.
“Реформа Конституційного суду повинна забезпечити прозорий, конкурентний відбір нових суддів КСУ і гарантувати тимчасове збільшення вимог до голосування, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії”, — йдеться в повідомленні.
Конституційна криза
У жовтні 2020 року Конституційний суд України визнав низку положень Про запобігання корупції” та статтю ККУ 366-1, в якій йшлося про відповідальність за неправдиві відомості в деклараціях неконституційною.
Президент Володимир Зеленський спершу виступав за перезавантаження суду та відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького від посади, а потім підписав незаконний указ про його усунення.
У квітні Верховний суд відкрив провадження за позовами Олександра Тупицького і Олександра Касмініна, іншого судді КСУ, щодо оскарження указу президента Володимира Зеленського про скасування їх призначення суддями Конституційного суду.
- 4 грудня 2020 року Верховна Рада України проголосувала з повернення до кримінальної відповідальності за неправдиве декларування. Закон назвали компромісним, бо відтепер депутатам загрожують лише штрафи та обмеження волі, а не позбавлення.
- 15 квітня Верховна Рада України підтримала в першому читанні президентський законопроєкт, яким пропонується повернути покарання у вигляді позбавлення волі за неподання декларації або брехню в ній.