Відтік науковців зі США до Китаю у 2025 році: нові виклики для глобальної науки

У світовій науці спостерігається зростаюча хвиля переміщення талановитих дослідників із США до Китаю. До ядра переміщень потрапляють провідні фізики-теоретики та експерти з нейробіології, інженери, математики та більш ніж десяток фахівців з штучного інтелекту. У 2025 році ці зміни набувають нового масштабу, підтверджуючи тренд зрушення вектора інноваційних сил.

За даними CNN, щонайменше 85 вчених, що раніше працювали у США, повністю перейшли до китайських дослідницьких установ з початку минулого року; понад половина з них зробила крок у 2025-му. Експерти вважають, що тенденція може посилитися: Білий дім зменшує фінансування досліджень та посилює контроль за іноземними кадрами, тоді як Пекін збільшує інвестиції в національні інновації.

Більшість нових переходів розглядають як зворотний відтік мозку, що ставить під сумнів довгострокову здатність США утримувати найвизначніших іноземних вчених – ключову перевагу країни у технологіях та науці після Другої світової війни.

Це може змінити розстановку сил у протистоянні Вашингтона та Пекіна за лідерство в майбутніх галузях, таких як штучний інтелект, квантові обчислення, напівпровідники, біотехнології та високоточне військове обладнання.

Як Китай залучає талант та впливає на науку у світі

Уряд Китаю роками шукає шляхи привернення талановитих вчених з усього світу, зокрема тих, хто виїхав за кордон на навчання та пізніше став піонерами у своїх галузях. Нова хвиля зростає на тлі посилення контролю у США та високої довіри до інновацій як ключа до економічної безпеки.

Як зазначає Ю Сіє, професор соціології з Прінстонського університету, китайські університети вбачають у США «подарунок» для підбору більшої кількості талановитих кадрів та розвитку висококваліфікованих спеціалістів, які повертаються до країни з новими знаннями та досвідом.

Ви побачите розповсюдження нових, посилених та вдосконалених дослідницьких програм та програм підготовки кадрів у різних галузях всередині Китаю.

Один із спеціалістів із пошуку кадрів у східному регіоні Китаю зазначає, що зміни в США підсилюють притік заявок до програм фінансування, тоді як Китай активно розвиває схеми підтримки кар’єрних можливостей – зокрема в напівпровідниковій галузі.

Незабаром Конгрес США може розглядати пропозиції щодо радикального скорочення фінансування досліджень. Водночас зменшення підтримки науки та посилення контролю за міжнародними студентами та дослідниками вже створюють невизначеність у лабораторіях і підштовхують науковців шукати умови за кордоном.

Зростає занепокоєння серед дослідників щодо зв’язків із Китаєм – країною, яка роками відправляє більше випускників технічних та наукових дисциплін до США, ніж будь-яка інша країна.

Ю Хонгтао, декан Школи життєвих наук у Westlake University, розповів CNN, що навіть у час, коли американські науковці турбуються про майбутнє науки в США, бажання приєднатися до факультету його університету варто добре обдумати. Він підкреслив, що взаємовигідна співпраця потребує часу, стабільних умов та достатнього фінансування.

Якщо прийняти рішення лише за негативними факторами, це означає відсутність бачення перспектив, і я б не радив їм приєднуватися до китайських програм.

Поступові зміни в США артикулюють тиск на відбір кадрів та пошук нових шляхів – зокрема, через ініціативи, пов’язані з науковими проектами Китаю та програмами для закордонних талановитих кадрів.

Іронія полягає в тому, що шкода, спричинена цими політиками, навряд чи буде настільки значною для Китаю, як для США, адже Китай швидко зростає як науково-технологічна потуга.

Незважаючи на це, багатьох вчених переконує: головне – умови для мирної та стабільної наукової праці та належне фінансування, що дозволяють зосередитися на дослідженнях. Зміни у глобальній політиці можуть перерозподілити науковий баланс, але міжнародна співпраця залишається критично важливою для розвитку знань.

Без жодних сумнівів короткозорі політики нинішньої адміністрації фактично заважають взаємовигідній співпраці між США та Китаєм у науці.

Іронія в тому, що шкода, спричинена цими політиками, найбільше вражає США, тоді як Китай швидко зростає як науково-технологічна потуга.

Багато наших китайських вчених та професорів у США вже повернулися, і багато інших розглядають таку можливість повернення.

Зростає увага до кадрового капіталу з США та Європи як частини стратегії Китаю щодо посилення наукового потенціалу на світовій арені.

У підсумку, незалежно від геополітичних тисків, наука та освіта залишаються головними драйверами прогресу та міжкультурного співробітництва. Саме ці фактори визначатимуть майбутнє глобальної системи інновацій та спільних відкриттів.