Відео з інтерв’ю опубліковано на каналі “Телебачення Торонто” в Youtube.

Інтерв’ю з Алі Шехайтлі провів журналіст Роман Вінтонів (відомий під псевдонімом Майкл Щур), який з початку широкомасштабної війни захищає Україну у лавах 112-ої бригади ТРО ЗСУ.

Від повномасштабного вторгнення Вінтонів “випав” із життя “Телебачення Торонто” у зв’язку з участю в бойових діях. В описі до відео йдеться, що Майкл Щур повернувся, бо “не міг дивитися на діяльність так званого військового інструктора Алі Шехайтлі, який має величезну аудиторію у соцмережах і показує їй дичину”. Також в описі наголосили, що в діяльності Шехайтлі є й “гірші речі”: зокрема, він учить майбутніх військових неправильним та небезпечним для життя речам.

Ролик “Телебачення Торонто” ділиться на інтерв’ю Вінтоніва з песвдоінструктором, а також на розбір роликів останнього з професійним інструктором зі справжнім бойовим досвідом з 2014 року – Денисом Квебеком.

Бойовий досвід і підхід до роботи Алі Шехайтлі: інтерв’ю з Майклом Щуром

Інструктор з військово-тактичної підготовки (який до 24 лютого займався тренуванням дітей тайському боксу) не розповів про свій бойовий досвід. Він заявив, що є “багато нюансів, з причин яких я, на жаль, поки що сказати не можу”. На бойових операціях він майже не був, але уточнювати, чим же він займався, відмовився, сказавши, що поки що цього не може розповісти. “Бойовий досвід був, але він у мене маленький”.

Шехайтлі заявив, що на війну його “загнало” бажання помсти та крові.

“Всі кажуть: ну так де ти воював? Що ти робив? І я не можу розказати. Мене поставили в таку ситуацію, коли я виглядаю нечесно. У мене є фото- та відеопідтвердження того, що я був у підрозділі зі справжньою зброєю. Зброї було, чесно скажу, дохрєна. Кімната була забита з підлоги до стелі.. Нею ж і воювали”, – розповів Алі Шехейтлі про досвід участі в бойових діях (зброя, за його словами, була трофейною).

У ході бойових дій, зізнається Шехайтлі, йому доводилося вбивати. “Я за це розплачуюсь досі… У мене зараз дві контузії, ПТСРчик, з головушкой єсть проблєми”, – поділився він, додавши, що й досі проходить лікування.

З початком повномасштабної війни, за словами Алі, він “був у підрозділі тероборони” – в якому, не уточнив. Зараз він – цивільна людина, а ТРО розформували “по определенным причинам, я не все можу розказывать”. Мовляв, зараз цього підрозділу вже не існує. Але потім чоловік виправився, зауваживши, що то було не ТРО, а радше ДФТГ (добровільне формування територіальної громади).  І саме у тому підрозділі командир наказав Шехайтлі тренувати бійців. Зараз, як стверджує сам інструктор Алі, він входить до війська. Проте, на яких умовах, куди та як – не уточнює, прикриваючись секретністю.

Звідки брав інформацію для уроків, інструктор Алі чітко не пояснив, зауваживши, що джерелом може бути будь-який доступний на сьогодні ресурс.

“Різні єсть істочники, з яких я беру інформацію. Це і відеоісточники, і книги, і люди. Люди: у мене є родичі, які живуть ближче туди до Туреччини, Ізраїлю, ближче от… Ліван, Сирія… Родичі – вони толкові спеціалісти, які не одну війну вже прйошли. Я з ними спілкуюся, по відео вони мені розказують, показують. Такжо вони мені скидують відео, де це все роз’яснено й показано”, – розповів він. Також джерелом інформації є учні, які воюють, а потім діляться знаннями. Також Алі Шехайтлі запрошує інструкторів із ЗСУ.

Інструктором у навчальний центр ТРО зараз Алі йти не хоче, каже, що у нього є зараз своя організація, і він розповідає так, як хотів би, щоб розказали йому: “є скульптор, а є скульптура”. Закріпив ці роздуми він тезою про те, що нема потреби бути на війні, що проливати кров за Україну:

“Всі проливають свою кров, так чи інакше. І не обов’язково для цього їхати на передову і там проливати кров. Є люди, які кров проливають тут економічно: голодають, в людей немає роботи, втрачають сім’ї”.

Інструктор Алі наголошує, що його праця є важливою, оскільки усі, кого він тренував, досі живі та служать. Загалом він навчив близько 6-7 тисяч осіб.

“Я забезпечую підготовку до підготовки. Я даю базу, я даю базові ази, потім вони йдуть в Збройні сили, отримують основу – і потім вже далі розпроділяються”, – розповів він.

Майкл Щур уточнив: “Виходить, у Збройних силах вони отримують основу, а у вас.. Ну, там фундамент, а у вас, виходить, яму під фундамент?”

Варіант стати прикладом того, як публічні особи йдуть в армію та демонструють ефективність, інструктор Алі не розглядає:

“В мене немає бажання зараз покидати людей, яким я потрібніший тут”.

Які помилки в “уроках” Алі Шехайтлі помітив інструктор Денис Квебек?

На одному з фото зі сторінки Алі він тримає приціл задом наперед.

На іншому відео він учить людей прицілюватись, зафіксувавши дуло двома пальцями поперед себе. Квебек зауважив, що не розуміє, навіщо “інструктор” так робить, адже під час пострілу зброю дуже кидає. Якщо вистрілити з таким положенням руки та при такій фіксації, автомат підскочить угору. Також пальці закривають огляд. У деяких автоматів (як АК) в дулі є маленькі отвори, крізь які під час стрільби виходять порохові гази під час стрільби.

Ще в одному відео Алі, демонструючи, як користуватися автоматом, приклав палець до дульного зрізу ствола. Це, як пояснює Денис Квебек, також небезпечно: це може травмувати палець.

Інструктор Алі також наголошує, що палець завжди має бути на гачку. Це він пояснював тим, що так буде легше моментально реагувати, якщо “шукаєте по посадці, йдете в штурм”.

“Шукаєте по посадці, йдете в штурм – велика кількість слів, причому ці всі слова мають різне значення”, – прокоментував Квебек.

Майкл Щур підтримав його, сказавши, що “шукаєте по посадці, йдете в штурм” – це “дві різні функції, там зброя по-різному використовується, ти по-різному готуєшся”.

Вони обоє наголосили, що базовим правилом є те, що палець може бути на гачку лише тоді, коли ти бачиш ціль і вже збираєшся у неї стріляти. “Просто тримати палець на гачку і бігти або йти 500 м – нерозумно”.

Бувало, інструктор Алі показував правильну позу для стрільби, але неправильно пояснював, навіщо бути саме у ній (як у випадку з єгерською позою для стрільби, з відкинутою правою ногою).

Інструктор Квебек також розкритикував ходу інструктора Шехайтлі: останній учив з автоматом ходити боком, щоб тулуб був завжди у напрямку цілі. Квебек зауважив, що така хода, особливо на моменті, коли ноги схрещуються, небезпечна та складна.

Також Денис Квебек розкритикував те, я ікнструктор Алі навчав переміщуватися зі зброєю. Також він порадив учням уявити, що на них “60 кілограм снаряги зверху”. Що Майкл Щур, що Денис Квебек, відштовхуючись від бойового досвіду, зауважили, що спорядження не важить стільки. Найтяжче, що носив Квебек – 25-кілограмове спорядження, і навіть йому, досвідченому бійцеві, це уже давалося дуже тяжко, і вже тоді лямки на рюкзаку натягувалися максимально.

“Він ніколи, скоріш за все, не ходив з таким рюкзаком і досвіду, знову-таки, не має”, – резюмував інструктор Денис.

Інструктор Алі ділився досвідом, як потрібно при пересуванні з точки А до точки В прикриватися трупом.

Також він розповідав, що по ворогу треба вести максимально насичений вогонь, роблячи мінімальні паузи. Однак, як зауважив інструктор Денис, він не пояснив, у яких саме випадках так робиться, і, наприклад, при наступі таким чином весь БК можна вистріляти за 5-10 хвилин, після чого ти стаєш тягарем для своїх побратимів.

Методи реакції на команду “Повітря”, запропоновані інструктором Алі, Квебек також розкритикував, зауваживши, що певні поради були більш-менш правильними, але все одно неточними, тому що різні ситуації вимагають різних реакцій. Наприкінці Квебек прокоментував це так: “Я не можу вже.. ну таке каже дурне”.

Для демаскування інструктор Алі радить використовувати дим: сірий і білий. Сірий дим він радить використовувати в авто, імітуючи його підбиття, ніби авто горить.

“Я думаю, що він зробить тільки гірше, бо піде дим – туди ще й насиплють всі, тому що чіткий маркер специфічний – дим… Чому сірий? Адже коли горить машина – це чорний дим?”, – прокоментував інструктор Денис.

Також Шехайтлі учить прицілюватися, йдучи вперед спиною, при тому б’є учнів по тілу та зброї поролоновою палицею, вигукуючи “Відчувай!”, а на підлозі – розкинутий трос, на який не можна наступати. З якою метою це робиться – ні Майкл Щур, ні Денис Квебек остаточно не зрозуміли. Щонайменше, на відео людина, йдучи спиною, навіть не озирається, хоч у реальному бою варто було б. Дії інструктора охарактеризували як “весільні конкурси”, де він – тамада.

Висновки Майкла Щура та Дениса Квебека

Чи варто переучувати людей, які пройшли “школу” Алі Шехайтлі? На думку Дениса Квебека, так.

“Людина не розуміється взагалі, що таке підготовка і що таке інструктор. Кожне відео має якісь критичні проблеми і людей обов’язково необхідно буде перевчати, а, точніше, вчити заново, бо ніяких знань він не дає”.

“Знання”, які інструктор Алі дав своїм учням, наражають їх на небезпеку.

“На жаль, типу інструктор Алі не сказав, хто ж порадив йому ставити пальці рогаткою, коли тримаєш автомат, хто навчив не прибирати палець зі спускового гачка, і хто вирішив, що побиття поролоновою палицею допоможе стати гарним військовим”, – резюмували журналісти.

Реакція Алі Шехайтлі

Інструктор Алі заявив, що його ім’я очорнили, діяльність знецінили та знищили роботу в соцмережах. Окремо він акцентував на своїй родині, в якої критики “забрали хліб”, і яку він “ледь не втратив” через зосередженість на роботі. Знизу наводимо цитату зі збереженням авторського правопису:

“Все в житті підходить до логічного завершення, дякую всім, хто приклав руку до того, щоб очорнити моє імя, знецінити мою діяльність, знищити мою роботу в соц мережах, забрати хліб у моєї родини, я на межі того щоб закрити зал і розпустити людей, шкода але аренда і борги це все що я отримав за віру у людей і країну. Дякую тим хто підтримував мене і мою гідність весь цей час. Я розчарований у всьому що відбувається зараз і шкодую що не приділяв уваги родині яку ледь не втратив. Якщо ви маєте змогу ходіть до крутеликів в крутих тірах, вчіться стріляти і робіть як знаєте, хай вас вчать всі ті розумники які зараз прокинулись, моя совість чиста і перед Богом я чистий”.

Також у коментарях інструктор Алі, спілкуючись з військовим, заявив, що ніколи не називав себе профі, а критику назвав “це скоріше ваші власні комплекси”.

Свою діяльність як інструктора він описав у коментарі так: “Я показую тільки фізуху і базову підготовку до тої, що буде у них в ЗСУ, і то залучаю для цього інструкторів. Як організатор”.

Алі Шехайтлі також заявив, що Міністерство цифрової трансформації надало запит на прикриття його основної сторінки: “Хтось написав наклеп офіційним листом. Показник справедливості? Ні! Показник правди? Ні! Показник натури? Так!!! Дякую за вашу справедливість. Мені все ясно”.

• У Сінгапурі до в’язниці засудили чоловіка, який, видаючи себе за гінекологиню у Facebook, обдурив десятки жінок, аби вони надсилали йому фотографії своїх геніталій.