Суд у Тбілісі зобов’язав Саакашвілі відшкодувати 9 млн ларі за привласнення коштів

Колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі в міжнародному аеропорту Бориспіль, Україна, 29 травня 2019 року. УНІАН

У місті Тбілісі 29 вересня місцевий міський суд задовольнив клопотання Мінфіну й зобов’язав колишнього президента Грузії Міхеіла Саакашвілі та ексочільника Служби держохорони Теймураза Джанашію відшкодувати держбюджету до 9 мільйонів ларі (приблизно 3,3 млн доларів). Такі рішення стали останнім акордом у тривалій справі за привласнення великих сум коштів за попередньою змовою з використанням службового становища. Обидва засуджені за 2-ю та 3-ю частинами статті 182 Кримінального кодексу Грузії.

“Кажуть, що Саакашвілі має відшкодувати витрати, наприклад, за те, що приймав у Грузії Дональда Трампа чи поклав квіти на могилу Вацлава Гавела. Що це означає? Ми неодноразово бачили вибіркові, політично мотивовані, абсолютно необґрунтовані рішення у справах Саакашвілі. Тепер до цього додалося фінансове переслідування – хочуть внести його до реєстру боржників”,

У березні 2025 року Саакашвілі було засуджено до 9 років ув’язнення за розтрату держкоштів, а Джанашію – штраф у розмірі 300 тисяч ларі; після цього держава порушила цивільну суперечку з метою стягнення 9 мільйонів ларі. Того ж місяця міський суд Тбілісі також ухвалив рішення щодо додаткового ув’язнення Саакашвілі на понад 4 роки за незаконний перетин грузинського кордону у 2021 році.

Разом ці рішення підкреслюють політично чутливий характер розслідувань щодо колишніх посадових осіб та викликають палкі дискусії щодо об’єктивності судової системи та політичних мотивів у подібних справах.

На фоні таких рішень експрезидент і його прихильники запевняють, що це частина системного тиску, тоді як урядова сторона наголошує на дотриманні закону та відповідальності за використання посадових повноважень.

Контекст і наслідки для юридичної та політичної сцени Грузії

Епізоди навколо справи підкреслюють складність взаємодії правоохоронних та судових органів з політично активними фігурами та підкреслюють гостроту дебатів щодо прозорості та справедливості процесів у країні. Учасники обох таборів наголошують на різних трактуваннях вироку та його впливі на подальші політичні процеси.

Загалом судові рішення в цьому контексті формують дискусію про відповідальність посадових осіб за використання владних повноважень та про те, наскільки судова система може бути поза політикою чи навпаки – стислим інструментом впливу в мінливому політичному ландшафті.