- Як відомо, в 2019 році колишній народний депутат України Тарас Козак (фракція “Опозиційний блок”), власник телеканалів “112 Україна” і NewsOne, став власником телеканалу ZIK. Козак є соратником голови політради партії “Опозиційна платформа — За життя”, проте Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не змогла довести зв’язок Віктора Медведчука з покупкою телеканалів.
Юрист Назар Чорний в коментарі #Буквам розповів, як працює механізм санкції та чи зможуть зазначені фізичні та юридичні особи їх позбутися.
Що сталося?
Указом №43/2021 Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” від 2 лютого 2021 року.
Рішенням передбачено накладення санкцій на народного депутата України з фракції “Опозиційна платформа — За життя” Тараса Козака. Він є номінальним власником медіаактивів, які пов’язують з головою політради партії ОПЗЖ та кумом Путіна Віктором Медведчуком. Йдеться про телеканали NewsOne, ZIK та “112 Україна“.
Санкції запроваджують й щодо восьми юридичних осіб, що йому належать. Це:
- п’ять регіональних телеканалів, що мовлять під логотипом “112 Україна” (ТОВ “Новий формат”, “Аріадна ТВ”, “ТВ Вибір”, “Партнер ТВ” та “Лідер ТВ”);
- телерадіокомпанія “112-ТВ”;
- ТОВ “Новини 24 години”, що мовить під логотипом “NEWSONE”;
- ТОВ “Нові комунікації”, що мовить під логотипом ZIK.
За словами юриста, ці заходи дадуть змогу паралізувати діяльність як Козака, так і юридичних осіб, що йому належать.
“Фактично ці заходи дають змогу повністю паралізувати будь-яку діяльність особи, до якої застосовано санкції, починаючи від можливості використовувати кошти на банківських рахунках, здійснення комерційної діяльності і закінчуючи елементарним здійсненням права власності, тобто можливості купувати, продавати, передавати третім особам, володіти чи використовувати будь-яке майно, що належить такій особі. Список не є виключним, тобто можуть бути застосовані будь-які інші санкції, передбачені частиною 1 статті 4 Закону України “Про санкції” (цей перелік також не є виключним і може бути розширеним в рамках принципів, які встановлені цим законом).
Схожі заборони застосовано і щодо юридичних осіб, які належать Тарасу Козаку. Цей перелік також вкрай широкий і дозволяє припинити як їх безпосередню інформаційну діяльність, так і заблокувати вчинення будь-яких дій майнового характеру“, — пояснив юрист.
Є “але”
Попри те, що деякі оператори вже заблокували доступ до згаданих телеканалів, радіти зарано: Козак може позбутися санкцій, і ось чому.
“Є одна проблема. Норми статті 1 Закону України “Про санкції”, на підставі якого прийняте рішення РНБО та Указ президента, не передбачають можливості застосування санкції щодо громадян України та юридичних осіб, які належать резидентам”, — пояснює Чорний.
Юрист послався на частину 2 статті 1 цього закону, яка встановлює, що санкції можуть застосовуватися з боку України щодо:
- іноземної держави;
- іноземної юридичної особи;
- юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента;
- іноземців;
- осіб без громадянства;
- а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.
Пункти 1, 2, 4, 5 застосувати до Козака неможливо, оскільки він є громадянином України.
“За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичні особи, щодо яких застосовано санкції, перебувають у власності та під управлінням громадян України. Аналогічно, громадянином України є і Козак Тарас Романович, що підтверджується хоча б тим, що він є народним депутатом 9 скликання”, — наголосив юрист.
Що стосується можливостей застосування у цьому випадку 3 пункту статті, юрист зазначив наступне:
“Якщо як підстава для санкцій був застосований пункт 3, імовірно його застосування буде обґрунтовано наявними в СБУ матеріалами, які свідчать або можуть свідчити про неформальну підконтрольність юридичних осіб, щодо яких застосовано санкції іноземним юридичним особам, а найімовірніше — фізичним особам-нерезидентам. Однак таке обґрунтування також включає ряд нюансів.
Перший – санкції стосуються не лише юридичних, а й фізичної особи, що саме по собі виключає законність пункту 3 в такому випадку.
Другий – українське законодавство містить визначення поняття “контроль” в контексті юридичних осіб, воно зазначене в статті 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, яка визначає контроль над юридичною особою як вирішальний вплив однієї чи декількох пов’язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб’єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб. Своєю чергою, поняття “пов’язані особи” зазначене в підпункті 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України – ними є юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють. За таких умов необхідним є доведення всіх наведених вище взаємозв’язків – від іноземних юридичних осіб/фізичних осіб-нерезидентів через встановлення конкретних взаємовідносин, які дають їм змогу впливати на господарську діяльність тих суб’єктів господарювання, щодо яких застосовано санкції. За умови доведення наявності такого впливу в розумінні та рамках українського законодавства, вбачається правомірним застосування санкцій щодо юридичних осіб, які зареєстровані в Україні і власниками (кінцевими бенефіціарами) та керівниками (підписантами) яких є громадяни України. Однак, як уже зазначалося, це не знімає проблеми неможливості застосування санкцій щодо громадян України”.
Стосовно останнього пункту — щодо суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність — це навряд чи можна застосувати до Козака.
“Що ж до пункту про суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, то слід враховувати, що терористична діяльність у розумінні українського законодавства є рядом злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України. Зокрема, це:
- терористичний акт;
- втягнення у вчинення терористичного акту;
- публічні заклики до вчинення терористичного акту;
- створення терористичної групи чи терористичної організації;
- сприяння вчиненню терористичного акту;
- фінансування тероризму.
Для того, щоб якась особа вважалася такою, що здійснює терористичну діяльність, щодо неї має набути чинності обвинувальний вирок суду за однією або кількома з перелічених статей. Про існування таких вироків щодо пана Козака наразі нічого не відомо, тобто зазначена підстава також не може бути застосована.
Окрім цього, існує також Закон України “Про боротьбу з тероризмом”, який визначає правові та організаційні основи боротьби з тероризмом та містить визначення ряду понять з цим пов’язаних. Однак ані указ президента, ані рішення РНБО не містять посилання на ті його норми, на підставі яких могли б бути накладені санкції в цьому випадку“, — пояснив юрист.
Чорний зауважив, що можливе й інше трактування. Йдеться про норми статті 3 згаданого закону, яка вказує, що підставами для застосування санкцій є “дії інших суб’єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам”.
Однак це не усуває суперечностей, і Козак може скасувати запровадження санкцій через суд.
“Ані в рішенні РНБО, ані в указі президента немає посилання на вказану норму, окрім того, вона не усуває суперечності з нормами частини 2 статті 1 Закону “Про санкції”. Таким чином, можна очікувати, що запроваджені президентом санкції можуть бути скасовані Верховним Судом з зазначених вище підстав“, — підсумував юрист.
Матеріал було оновлено о 00:40 4 лютого. Додано примітку щодо можливостей застосування санкції до Козака та його юросіб, як до юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента;