Про те, що комунікації стосовно земельної реформи  в Україні були провалені, ми вже писали. Все це може позначитися тим, що ринок землі так і не буде запроваджено. Але влада дуже хоче його запустити й  збирається вести інформаційну кампанію.

У розпорядженні #Букв опинилася «Концепція плану комунікацій змін системи земельних відносин у 2020 році» – дорожня карта публічної риторики в земельній сфері, в тому числі й в частині запровадження ринку землі на поточний рік. Стратегічний документ, який, втім, з натяжкою може вважатися таким, було презентовано на засіданні Комітету Світового банку 15 січня за  присутності представників МЕРТ, ЦОВВ, донорів, керівництва Мінекономрозвитку — міністра Тимофія Милованова та  його заступника з аграрних питань Тараса Висоцького, а також пулу експертів.

Автори 17-ти сторінкової презентації — прес-секретарка Тараса Висоцького Вікторія Онікієнко та  його радник з комунікацій Зоряна Гошовська. (на світлині)

Відзначимо, що минулого року існував аналогічний документ з просування земельної реформи, розроблений у надрах Світового банку. Бувши «злитим» у  ЗМІ він викликав  чимало іронічних нарікань і коментарів щодо поверховості та банальності тез. Але все пізнається в порівнянні: поруч з новим продуктом торішній варіант був ще вершиною професіоналізму.

Отже, що можна дізнатися з «Концепції плану комунікацій змін системи земельних відносин у 2020 році»?

Автори не дружать з граматикою та  пунктуацією, а також досить неохайно ставляться до оформлення презентації.

«У тому чіслі» замість «зокрема», пропущені коми, «ЗАГОЛОВОК Електорнні Аукціони» в назві слайда, поєднання латиниці й кирилиці (Dдерегуляційній) – все це зі старту викликає сумніви в смисловій складовій документа — які повністю виправдовуються на наступних сторінках.

Влада має намір прийняти закон про ринок землі до березня 2020 року.

Принаймні, такий висновок можна зробити з таймінгу комунікацій, який стосується просування законопроєкту про обіг сільгоспземель січні-лютому. Одночасно промотувати створення аграрного реєстру планується «протягом року, рівномірно».

Мета комунікаційної кампанії звучить просто і теж не надто  грамотно: «заспокоїти, що реформа не несе ризиків». (Цитуємо по буквах)

Для цього планується визначити групи стейкхолдерів, промотувати для них матеріали, а також залучити лідерів громадської думки до комунікацій з реформи. Цільові групи визначаються як власники паїв, агровиробники, «суспільство в цілому», представники ОТГ і фінансові установи.

Відзначимо, що агровиробники в Україні не однорідні, тож цілі умовного фермера  та великого агрохолдингу можуть бути протилежні, але на це не зважається. Також, судячи з документа, за рамками концепції залишилися іноземні інвестори в український АПК, які зі свого боку ставлять усе більше запитань і скаржаться на дискримінацію.

«Щоб люди розуміли, куди можна звернутися, якщо виникнуть питання» – на повному серйозі пишуть автори ключового комунікаційного документа.

Пропонується заново створити присвячений реформі сайт і Facebook-сторінку.

На формування ТЗ для розробки платформ для комунікацій: веб-сайту і Fb- сторінки автори відводять собі два місяці (січень-лютий). З огляду на, що до березня, якщо вірити означеному ними ж таймінгу, законопроєкт має бути проголосований, то часом вони розпоряджаються надто вільно.

Але найделікатніший момент – сайт, присвячений земельній реформі вже створений і був помпезно презентований восени минулого року. З ним можна ознайомитися за посиланням. https://zemreforma.gov.ua/

Електронні аукціони подаються як новація, хоча працюють вже два роки

Впроваджується прозорий процес земельних електронних аукціонів. Продаж державних і комунальних земель здійснюватиметься виключно через такі аукціони. Це меседж правильний, але запізнився на два роки – в Україні електронні земельні торги реалізуються давно й успішно.

В цілому документ не несе жодної цінності, тому що більшість пунктів дублюються і зводяться до пропозиції «розповісти про новий механізм і навчити ним користуватися»

Все це могло б стати приводом для жартів формату «понабирали по оголошеннях», якби не два чинники.

Перший: питання запровадження  ринку землі й  земельних відносин рекордно складне, заполітизоване, і як довели протести листопада-грудня 2019 року соціально чутливе. Його комунікація вимагає максимально зваженого та професійного підходу, який навряд чи можуть забезпечити люди, які допускають помилки в назві слайда   презентації на високому рівні.

Другий: ця «робота» оплачується європейськими донорами, для чиїх грошей, виходячи з результату, можна було б знайти   ефективніше застосування. Автори документа – Гошовська та  Онікієнко з осені минулого року офіційно числяться в проєкті ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні»

Погодив це призначення керівник проекту SAFPI Джон Мілз на прохання Тараса Висоцького, який таким чином заощадив  на зарплатному фонді для своєї команди.Середній рівень зарплат у проєкті на позиції комунікаційника становить 1200- 1500 євро або майже 45 000 гривень. Крім того, за даними #Букв, коштом Проєкту планується профінансувати щонайменше частину заходів, передбачених комунікаційним планом. З огляду на професійний рівень підготовки документа — доцільність і мотиви використання європейських грошей досить сумнівні.