Про це вона розповіла в інтерв’ю ВВС.
Спортсменка розповіла, що білоруські спортивні тренери погрожували їй проблемами, втратою роботи та припиненням участі в національній команді, якщо вона відмовиться підкоритися їхнім рішенням.
“Тому я думаю, що в Білорусі мені небезпечно”, – зазначила вона.
На запитання, коли спортсменка почала відчувати себе в небезпеці, Христина Тимановська відповіла: “Коли двоє тренерів прийшли до моєї кімнати і сказали мені, що я маю негайно збирати речі та їхати в аеропорт, і маю на це 40 хвилин”.
У той момент, коли її намагалися посадити в машину і відвезти в аеропорт Токіо, спортсменці подзвонила її бабуся. Вона попросила онуку не повертатися до країни, бо вважала, що їй загрожує небезпека.
“Бабуся зателефонувала і сказала: “Будь ласка, не повертайся в Білорусь. Я її перепитала: ти впевнена? Вона відповіла: “Так, я впевнена. Не повертайся”, – розповіла Тимановська.
“Зараз я не можу повернутися в Білорусь. Зараз там точно небезпечно для мене. Я не знаю, коли я зможу повернутися. Я люблю свою країну і хочу повернутися. Я народилася в Білорусі. Це моя країна. Я хочу, щоб люди в моїй країні більше не боялися говорити про речі, які їм не подобаються, і поважали одне одного та самих себе”, – додала вона.
Трохи пізніше, під час пресконференції у Варшаві, Тимановська сказала, що поки не думала про політичний притулок, а її думки зосереджені на продовженні спортивної кар’єри.
Водночас вона заявила, що візьме участь у Марафоні свободи, який проходитиме 9 серпня на підтримку білоруських політв’язнів під гаслом: “Рік солідарності. Біжимо один за одного”.
Нагадаємо, білоруські чиновники 1 серпня зняли Христину Тимановську з Олімпіади і спробували змусити повернутися на батьківщину після того, як спортсменка розкритикувала Білоруський олімпійський комітет у соцмережах.
На Олімпійських іграх вона мала пробігти дві знайомі їй дистанції, але несподівано дізналася, що її поставили бігти естафету.
“Я спробувала зв’язатися з представником нашої команди, написала йому, він мені не відповів. Я почекала годину, написала йому ще раз, він прочитав, але знову мені не відповів. І в цей момент в мене перемогли емоції, тому що я відчула повну неповагу до себе”, – каже Тимановська.
За її словами, вона не зрозуміла, чому ніхто не обговорив з нею ситуацію заздалегідь і не дізнався її думку. Її особистий тренер також нічого не знав про рішення спортивних чиновників.
“Він [тренер] подумав, що це жарт або якась помилка, він у це не повірив спочатку. Я все думала: що б сталося, якби я не висловилася так емоційно. Проте, знаючи свій характер, я завжди відкрито все кажу. Тож я б усе одно висловилася про цю ситуацію. У більш м’якій формі, звичайно. Але, думаю, наслідків все одно не вдалося б уникнути”.
На запитання, чому для неї могла бути проблемою дистанція, на яку її заявили, Тимановська відповіла так: “Це дві абсолютно різні дистанції – 200 і 400 метрів. І це зовсім інша механіка, інша тактика бігу. Щоб пробігти 400 метрів, потрібно готуватися не один і не два дні. Також багато залежить від статури і від будови м’язів. Ще до Олімпіади я говорила зі своїм тренером, і він сказав, що для мене це [400 метрів] неможливо, тому що будова моїх м’язів не дозволить, і я просто можу отримати травму, після чого буду відновлюватися кілька місяців”.
Тимановська розповідає, що не могла дозволити собі ризикувати на Олімпійських іграх, тому що 15 серпня мала взяти участь в інших змаганнях: “Тому я не хотіла порушувати сезон змагань зайвими дистанціями і тим більше травмами, через які я потенційно могла пропустити і наступний сезон”.
В інтерв’ю ВВС спортсменка також розповіла, що білоруські спортивні тренери погрожували їй проблемами, втратою роботи та припиненням участі в національній команді, якщо вона відмовиться підкоритися їхнім рішенням.
Після скандалу з Тимановською в Білорусь відмовилися повертатися ще двоє атлетів – Яна Максимова та її чоловік Андрій Кравченко. Вони вирішили залишитися в Німеччині, де перебували на той момент. Максимова заявила, що в Білорусі можна втратити не тільки свободу, а й життя.
Тимановська визнає, що у неї не було плану їхати саме до Польщі. Коли виникла проблема, її першим варіантом була Австрія, де перебуває її тренер.
“Але Польща відреагувала першою, запропонувала мені отримати візу, тому мені потрібно було терміново ухвалити якесь швидке рішення. Я подзвонила батькам, чоловікові, запитала їхню думку. Вони сказали, що Польща – це чудовий варіант, тому що розташована поряд з Білоруссю, і вони можуть до мене приїжджати. Ми з чоловіком вже були в Польщі, нам дуже подобається ця країна. Я думаю, польський менталітет близький до нашого, та й легше вивчити мову. Тут живе багато білорусів, і самі поляки гостинні та доброзичливі”, – додала спортсменка.
Тимановська раніше казала, що не брала участі в протестних акціях і не цікавилася політикою. За її словами, вона і зараз нічого не розуміє в політиці і є “людиною спорту”.
“Але, як я вже сказала, я готова буду допомогти кожному, хто захоче прийняти таке ж рішення, або тому, хто відчуває якісь труднощі. Природно, що назад шляху немає, і я не буду залишатися осторонь, я хочу допомагати людям. Я думаю, це дуже важливо, адже люди мене дуже сильно підтримували. Ця підтримка робить мене наразі набагато сильнішою, і я вважаю, що мій обов’язок – допомогти людям так само, як вони допомагають мені”, – сказала вона ВВС.
Під час пресконференції у Варшаві вона зізналася, що відчуває страх за батьків, які залишилися в Білорусі. Тимановська розповіла, що у її батька проблеми з серцем, і ця ситуація погіршила його стан.
На пресконференції спортсменку знову запитали, коли вона повернеться в Білорусь. “Буду готовою, коли буду впевнена у своїй безпеці”, – сказала вона.
В інтерв’ю виданню “Трибуна.by” Тимановська висловила побоювання, що в Білорусі її можуть посадити до в’язниці.
- Тимановська також заявила, що не повернеться в Білорусь і проситиме притулку в Європі.
- Пізніше спортсменка отримала гуманітарну візу. Вона вилетить до Польщі в середу, 4 серпня.