Новини
Тютюнова епідемія та як з нею боротися: міжнародний досвід
Пункт 3 статті 5 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ), ратифікованої Україною 2006 року,передбачає: під час розробки та здійснення політики охорони громадського здоров'я з боротьби проти тютюну Сторони діють таким чином, щоб захистити свою політику від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової промисловості відповідно до національного законодавства.
Середа, 14 грудня 2022, 18:20

Ігноруючи цей базовий принцип, марно сподіватись на впровадження ефективних заходів щодо боротьби з курінням там, де лобі тютюнової індустрії має змогу не лише протидіяти впровадженню норм, які Україна зобов’язалась імплементувати до національного законодавства, а й доволі агресивно просувати власні інтереси всупереч міжнародним зобов’язанням та принципам державної політики.

Цьому можна заперечити. Мовляв, згадана норма давно існує в національному законодавстві України, а саме статті 4 Закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». У ній йдеться: державна політика щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їхнього шкідливого впливу на здоров’я населення ґрунтується, зокрема, на пріоритетності політики у сфері охорони здоров’я у порівнянні з фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з тютюновою промисловістю. 

Проте, якщо поглянути не на теоретично-правову базу, а на практичну реальність, то побачимо, що тютюнове лобі може активно протидіяти, наприклад, запровадженню стандартизованої пачки для тютюнових виробів, як це відбулось із законопроєктом №2813. Попри те, що його авторами були одразу кілька  нардепів, включно з очільником та членами профільного комітету ВР, цей законопроєкт спочатку поховали під чотирма альтернативними, а згодом взагалі зняли з розгляду. 

Трохи більше «пощастило» законопроєкту № 4358. Попри кілька альтернативних законопроєктів перед першим читанням та близько 500 правок до другого читання, він усе ж таки став Законом (хоча обмеження щодо тютюнопаління, закладені на початку, значно урізали). І як не згадати спробу повернути куріння у заклади громадського харчування та відпочинку шляхом внесення правок до непов’язаних законопроєктів, що є прямим порушенням норм статті 116 Закону «Про Регламент Верховної Ради України». 

Як пояснив експерт ВООЗ з неінфекційних хвороб Андрій Скіпальский, держава сама визначає першочерговість заходів і впроваджує та розробляє політику щодо захисту населення від тютюнових виробів. 

“У 2021 році відбувся значний стрибок: тоді був проголосований, а на початку 2022 року – підписаний Президентом України Закон, заснований на Європейській директиві, який запроваджує низку досить ефективних заходів щодо захисту населення від тютюну. Усі вони засновані на Рамковій конвенції ВООЗ, вона також прописана і в Євродирективах, і в Угоді про асоціацію до ЄС як дороговказ. І, власне, цим законом держава визначила пріоритети наближення до Європейського Союзу й чинних норм”, – наголосив експерт. 

Однак, є чітко визначений перелік напрямків для проведення роботи. Він включає такі нововведення:

  • зробити тютюнові й нікотинові вироби та електронні сигарети менш привабливими для населення та молоді через заборону використання смакових добавок, які вводять в оману споживача, оскільки цей продукт є небезпечним;
  • маркування тютюнових виробів має відбуватися за європейським стандартом. Це передбачає значно більші картинки-попередження про загрозу на обох сторонах пачки цигарок;
  • низку заборон на рекламу тютюнових виробів і електронних сигарет;
  • закриваються лазівки обійти заборону паління у громадських місцях;
  • низку інших заходів для звітування тютюнової індустрії щодо складу сигарет.

Всі ці заходи потребують опрацювання значного обсягу нормативних документів, які зроблять ефективними виконання самого Закону. Але основний крок, який визначає політику держави щодо Рамкової конвенції ВООЗ з боротьбою проти тютюну, уже здійснений. 

Нові й нові спроби послабити вже наявні обмеження у сфері куріння тютюну не обмежуються боротьбою з антитютюновими законопроєктами – деякі нардепи прямо пропонують послабити вже наявні обмеження, як, наприклад, законопроєкт № 7597 авторства нардепа від «Слуги народу» Сергія Гривка. Він пропонує знову дозволити куріння кальянів, сигарет для нагрівання та електронних сигарет у закладах ресторанного господарства. 

Просуваючи подібні ідеї, нардепи навіть не обтяжують себе наданням фінансово-економічного обґрунтування пропозицій, які прямо порушують взяті на себе Україною зобов’язання – щоб хоч якось аргументувати вкрай сумнівну необхідність витрачати на їхній розгляд ресурси Верховної Ради та пояснити суспільству, яку суму нардеп вважає достатньою компенсацією за заподіяння шкоди здоров’ю своїх виборців. Очевидно, що йдеться про очікувані податкові надходження.

При цьому, норми РКБТ абсолютно чітко зазначають, що впродовж трьох років з моменту набуття чинності Конвенції, Сторони зобов’язані вжити ефективних заходів для того, щоб пакування й маркування тютюнових виробів не стимулювали продаж тютюнового виробу будь-яким шляхом Яка ж ситуація на практиці? 

Якщо загуглити словосполучення «сигарети легкі», то побачимо одразу кілька посилань на сайти великих торговельних мереж, які їх пропонують. Попри маркування «суперлегкі» чи «без добавок», всі ці вироби мають у своєму складі одні й ті самі компоненти, відрізняється лише їхня кількість (в основному це пов’язано з розміром самої сигарети, а не з пропорціями речовин, які входять до її складу).  

Так само можна знайти пачки сигарет, в яких обіцяють менший запах диму чи «свіжість» (хоч важко уявити щось менш свіже, ніж сигаретний дим та подих курця опісля). Це є прямим порушенням приписів РКБТ, а в другому випадку ще й норм закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». Крім того, згідно із Законом «Про міжнародні договори України», норми РКБТ мають застосовуватись нарівні з нормами національного законодавства без будь-яких додаткових дій з боку держави.

Варто зауважити й те, що в законі «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» вживання термінів «легкі», «суперлегкі» абощо обмежене лише пачками сигарет, тоді як подібне маркування на вебсайтах, наприклад, продавця – ніяк не регулюється. Це зводить нанівець саму ідею заборони подібних трюків тютюнових компаній, адже людина все одно отримує неправдиву інформацію про сигарети, які їй представляють як «менш шкідливі» чи «менш неприємні».

Відтак доцільним є обмеження щодо вживання слів, які містять додаткові характеристики тютюнових виробів: “з низьким вмістом смоли”, “легкі”, “суперлегкі”, “ультралегкі”, аналоги таких слів іноземними мовами, які створюють враження про те, що тютюновий виріб менш шкідливий для здоров’я – не лише на пакуванні, а й загалом на всіх видах та формах взаємодій виробника та продавця тютюнових виробів з авдиторією. 

Окрім вербальної комунікації про ті чи інші «відмінності» між форматами однакових тютюнових виробів, важливу роль у просуванні тютюнової продукції займає й візуальна комунікація. І якщо рекламу сигарет сяк-так українські законодавці змогли заборонити (хоч не всю й не одразу), то з викладками сигарет в місцях продажу ситуація значно гірша. У поєднанні з дизайном пачок, викладка є важливим маркетинговим інструментом, оскільки авдиторія взаємодіє з цим способом реклами безпосередньо у місцях продажу.Додайте до цього кілька специфічних трюків: розміщення викладок поруч з товарами для дітей та підлітків, солодощами, розміщення на висоті очей, підсвічування та оформлення вітрини (що, формально, заборонено, але контроль за дотриманням цієї заборони залишається надзвичайно слабким) та вишеньку на цьому торті з маніпуляцій – заклеювання попереджень про шкоду куріння цінниками – і ви отримаєте інструмент, який формує толерантність до сигарет задовго до того, як дитина зможе законно їх придбати. 

Противагою цьому може стати обов’язок розміщувати у місцях викладок тютюнових виробів інформації про шкоду та наслідки куріння – з текстовим та візуальним поясненням ризиків та наслідків захворювань, викликаних вживанням тютюну. Відтак дотримання приписів РКБТ стосовно інформування споживачів про наслідки куріння, означатиме не лише дотримання Україною взятих на себе зобов’язань, а й дозволить запобігти формуванню у молоді позитивного ставлення до куріння загалом.

Наступний логічний крок – запровадження стандартизованого пакування тютюнових виробів – однакового кольору, з ілюстрованими попередженнями про шкоду куріння (від 65% поверхні), без логотипів брендів чи рекламної інформації (усі торгові марки й назви виробів наносяться уніфікованим кольором, шрифтом та в єдиному форматі).

Джерело: ГО “Життя”

 З наведеного вище прикладу законопроєкту №2813 можна зробити висновок: дизайн пачки є потужним маркетинговим інструментом виробників тютюну, відтак їхня уніфікація матиме вагомий вплив на боротьбу з курінням та стане ще одним кроком до виконання зобов’язань, які, згідно з нормами РКБТ, Україна мала виконати ще у 2009-2010 роках.

Сьогодні подібні заходи запровадили чимало країн світу. А  приклад Австралії свідчить:запровадження стандартизованої пачки дозволяє зменшити популярність куріння навіть серед дорослого населення. 

Перелічені заходи в той чи інший спосіб спрямовані на обмеження контакту потенційного споживача з формами інформаційної взаємодії, здатних викликати позитивне сприйняття тютюнових виробів як бажаного товару. Тобто усувають першу сходинку на шляху до перетворення особи на постійного клієнта тютюнових компаній. Так само у людей, які уже є курцями, зменшиться кількість та об’єм позитивних підкріплень їхньої залежності. З огляду на активність та масштаб протидії антитютюновим заходам з боку тютюнового лобі, такі дії матимуть найбільший результат у довгостроковій перспективі – скорочення кількості залежних від тютюну споживачів та збільшення кількості людей, які не наражаються на рекламні трюки для приваблення до початку вживання тютюну чи нікотину. Своєю чергою, це допоможе послабити тютюнове лобі у владі та впровадити інші заходи для боротьби з курінням, передбачені РКБТ.

За словами експерта з неінфекційних хвороб ВООЗ Андрія Скіпальского, одне з питань, яке постійно виникає у наших європейських партнерів – необхідність ратифікувати Протокол Рамкової конвенції ВООЗ щодо ліквідації незаконної торгівлі тютюном. Це рамковий документ, подібний до РКБТ ВООЗ, але він є додатковим інструментом. Протокол створює значні політичні зобов’язання для співпраці у сфері боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами, контрабандою, яка є проблемою для Європейського союзу і, власне, України. 

“Але зараз робота над ратифікацією цього документа поки що не ведеться, це досить серйозне політичне рішення. Можливо, воно також буде впроваджене”, – констатував експерт. 

Яким є прогрес у дотриманні Рамкової конвенції ВООЗ щодо боротьби проти тютюну?

Хоч Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ щодо боротьби проти тютюну у 2006 році, значний прогрес щодо виконання певних стратегій відбувається останні 10 років. Як пояснив Скіпальський, у різні часи держава може запроваджувати комплексне законодавство – тоді йде стрибок, але опісля – важка робота над виконанням законодавства і, власне, оцінювання результатів.

Народний депутат від партії “Слуга народу” Володимир Крейденко наголосив, що Україна досить серйозно просунулась у впровадженні заходів Рамкової конвенції ВООЗ. Значна частина ключових положень вже інтегровані до українського законодавства частково або повністю. 

“Це й захист від вторинного тютюнового диму у робочих та громадських приміщеннях, й заборона реклами тютюну, й медичні попередження на пачках. Крім того, закон №1978-ІХ заборонить ароматизовані сигарети, запровадить вимоги до е-сигарет, заборонить рекламу е-сигарет та пристроїв для нагрівання”, – констатував нардеп.

Як зазначив Скіпальський, основні законодавчі норми були прийняті у 2012 році – комплекс заходів – і відбувся стрибок у покращенні регуляторної політики щодо тютюну. Далі вже робота велася над виконанням законодавства. 

Період з 2017 по 2020 роки був знаковим у провадженні акцизної політики щодо тютюну – однієї з найефективніших політик у скороченні вживання тютюну. 

“Тоді відбувся значний перегляд ставки акцизів, були прийняті зміни до податкового кодексу, які передбачали поступове зростання акцизів на тютюнові вироби протягом наступних 7 років – до 2024-го” 

2021 року також були запроваджені (ухвалені у 2020 році) рівні акцизні ставки на інші тютюнові та нікотинові вироби. Наприклад, зрівнялися акцизні ставки на вироби для нагрівання тютюну зі звичайними сигаретами, що дозволило знизити цінову доступність цієї продукції для дітей та молоді та збільшило у 6 разів з 1,7 млрд до 10,2 млрд грн акцизні надходження до Держбюджету від цього виду тютюнової продукції. Також був запроваджений акциз на рідини для електронних сигарет. 

Володимир Крейденко наголосив, що план підвищення оподаткування на тютюнову продукцію є однією з найбільш ефективних стратегій подолання куріння.

За 2 роки (у 2025) семирічний план дійде свого фіналу. Проте вже зараз стає очевидною необхідність додаткового підвищення акцизу на тютюнові вироби з огляду на зниження курсу гривні. Чи встигне Україна реалізувати усі необхідні зобов’язання, чи лобісти будуть проштовхувати тезу “не на часі”, прикриваючись російсько-українською війною – питання відкрите. 

Теги: антитютюнове законодавство, боротьба з тютюнопалінням, куріння, сигарети, тютюнові лобі, цигарки, шкода куріння

Межа у Telegram

Підписатись