З одного боку, цей інструмент – вкрай ефективний, оскільки може забезпечити переваги, недоступні жодним маркетинговим заходам, наприклад? податкові пільги чи лояльне ставлення органів контролю.

З іншого – цей спосіб досить токсичний, особливо, якщо йдеться про галузі, які не можуть похвалитись лояльним ставленням суспільства, як-от тютюнова, алкогольна індустрії тощо. Надто, коли сам інструмент політичного лобіювання є щонайменше недостатньо врегульованим, а, фактично, нелегальним аж до кримінального покарання за зловживання владою.

За таких умов, здавалось, ризик суспільного осуду та покарання мав би гарантувати, що жодного впливу на певні політичні рішення, законодавчі ініціативи, не здійснюється і час від часу суспільство чує відголос недалекоглядних або поспішних дій того чи іншого представника влади.

З іншого боку, системність та масштаб таких дій свідчать про те, що політичний лобізм в Україні процвітає, навіть у тих сферах, які не можуть похизуватись бодай якоюсь підтримкою суспільства. Наприклад, 86% підтримка українцями розширення переліку місць, де заборонене куріння, анітрохи не пригальмувала майже сотню нардепів, які намагались повернути куріння до барів, готелів та ресторанів у час повномасштабної війни.

Боротьба тютюнової індустрії за утримання позицій та доступ до коштів і здоров’я українців найкраще ілюструється випадками, коли нардепи виявляють виняткову продуктивність, генеруючи по декілька альтернативних законопроєктів на кожен «антитютюновий». Наприклад, до комплексного антитютюнового законопроєкту № 4358 (який після року боротьби громадського сектору таки став Законом № 1978-ІХ) подали аж 5 альтернативних.

Альтернативним законопроєктом, за визначенням частини 1 статті 100 Регламенту Верховної Ради, вважають той, що містить положення, які регулюють однакове коло питань та по суті повторюють положення щодо регулювання одних і тих самих суспільних відносин. Іншими словами – це трохи видозмінений «основний» законопроєкт. Схема роботи доволі «вигідна» – вся робота щодо написання проєкту закону уже зроблена, залишається або прибрати, або підредагувати найбільш болючі моменти так, щоб реальний стан справ на тютюновому ринку не змінився після ухвалення закону.

При цьому такий законопроєкт вважається рівноправним «основному» та повинен розглядатись нарівні з ним. А це означає, що замість вивчення одного (нерідко це десятки й навіть сотні сторінок тексту) комітетам та Апарату Верховної Ради доведеться опрацьовувати одразу декілька. І йдеться не лише про прочитання, а про величезну кількість бюрократичної роботи, експертиз, складання звітів та висновків щодо кожного із законопроєктів. Власне, саме це часто є метою авторів альтернативних законопроєктів – не досягти ухвалення одного з них, а завалити парламент беззмістовною роботою так, щоб жодних реформ так і не відбулось. Про це свідчить навіть той факт, що один і той самий нардеп іноді подає кілька альтернативних законопроєктів, чим, фактично, перешкоджає сам собі, оскільки прийнятим може бути лише один.

Любителями такого саботажу на користь тютюнової індустрії є нардепи Мар’ян Заблоцький та Євген Петруняк, які до вже згаданого законопроєкту № 4358 подали альтернативний 4358-1, а потім ще один – 4358-5. Як ви, мабуть, здогадались з нумерації, панове М. Заблоцький та Є. Петруняк були не єдині – їхні колеги подали ще 3 альтернативних законопроєкти. Врешті-решт, жоден альтернативний не був ухвалений, але спроби зірвати прийняття антитютюнового закону це не зупинило, і в другому читанні до законопроєкту подали понад 500 правок. Саме вищезгадані  народні депутати цього року отримали антипремію Золота Коса за підтримку інтересів тютюнової індустрії.

На «поправковому спамі» варто зупинитись і розглянути його детальніше. Адже Регламент Верховної Ради України передбачає, що всі пропозиції та поправки – внесені та не відкликані – голосуються окремо. Додайте сюди право автора поправки на виступ для обґрунтування кожної з них. Це дозволяє відтермінувати голосування за «незручний» закон на місяці. При цьому «спамери» мають бути уважними, адже кількість поправок не повинна перевищувати 500, інакше законопроєкт може бути розглянутий за спрощеною процедурою, що зведе нанівець всі зусилля депутатів-саботажників.

Блокування законотворчих ініціатив шляхом “бомбардування” поправками є найпоширенішим методом.

“Головна мета таких дій – затягування часу. Так вони затягнули розгляд антитютюнового законопроєкту на два роки”, – наголосила народна депутатка України Лада Булах. Вона є співавторкою законопроєкту №1978.

Не зайвим буде зауважити, що нардепи, яких ми вже згадали у попередніх абзацах, не оминули своєю увагою та «законотворчою активністю» антитютюновий законопроєкт №2813, серед норм якого було запровадження стандартизованого пакування для сигарет. «Основний» законопроєкт врешті так і не було ухвалено, та й автори альтернативних одразу ж втратили інтерес й до власних проєктів.

Це не дивно, адже питання стандартизованого пакування для тютюнових виробів є настільки болючим для тютюнової індустрії, що навіть спричинило міжнародний скандал за участі України 2012 року. Тоді Україна ініціювала арбітраж у межах СОТ через запровадження Австралією стандартизованого пакування для сигарет. Фактично Уряд України часів М. Азарова подав позов у СОТ на запровадження в Австралії стандартизованої упаковки сигарет. Аргументували це тим, що воно нібито порушує права власників торгових марок та суперечить низці міжнародних угод. Проте Україна тоді вже кілька років не експортувала тютюнові вироби до Австралії, а місцевий закон поширювався як на імпортерів, так і на місцевий бізнес. Про цей позов писали міжнародні ЗМІ, а експерти зауважили: жодна з країн, в яких розміщені головні офіси найбільших тютюнових компаній, не взяла у спорі участі на боці України, що свідчило про зацікавленість у ньому передусім тютюнової індустрії, а не урядів відповідних держав. Зрештою, 2015 року  Україна вийшла із суперечки, яку продовжили Гондурас, Домініканська Республіка, Куба та Індонезія. 2018-го року Австралія виграла спір, відстоявши запроваджене стандартизоване пакування для тютюнових виробів.

Проте, «найкращий захист – це напад», і цей принцип чудово працює у сфері захисту інтересів тютюнових компаній. Так, нардеп від партії “Наш край” Сергій Гривко прямо запропонував повернути куріння електронних сигарет і ТВЕНів (IQOS, glo) «у спеціально відведені місця та/або літні майданчики закладів ресторанного господарства». При цьому автор законопроєкту не потурбувався додати до своєї пропозиції норми щодо організації та облаштування цих самих «спеціально відведених місць».

Або вже згаданий «слуга» Петруняк, який 2020 року був співавтором законопроєкту № 4101-2 про те, щоб відкласти запровадження акцизів на ТВЕНи та сигарили на рік. Він же ініціював поправки, які відтермінували запровадження податку на рідини до електронних сигарет та прирівняння податку на сигарили й ТВЕНи до податку на сигарети на пів року. Збитки для держави від такого сценарію Мінфін оцінив у 1,5 мільярда гривень.

Він же у листопаді 2022 року подав ще один законопроєкт за № 8174 – про відтермінування запровадження збільшених (до 65% площі пачки) комбінованих медичних попереджень – на 24 місяці з дня закінчення або скасування воєнного стану. В тому ж законопроєкті Євген Петруняк просить на 12 місяців відтермінувати запровадження технічних вимог для рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Обидві ці норми вже передбачені законом № 1978-ІХ та відповідають європейському законодавству (Директиві 2014/40/ЄС).

Цікаво, що в пояснювальній записці до свого законопроєкту “слуга” Петруняк заявляє, що його ініціатива допоможе “збільшити надходження до Державного бюджету України від акцизного податку шляхом посилення контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, зменшення обігу нелегальної підакцизної продукції”, однак, не надає жодних фінансово-економічних розрахунків щодо своїх тверджень. Зате в самому законопроєкті пропонує послабити адміністративне та податкове регулювання окремого виду тютюнової продукції – сигарил, зокрема, замінити акциз з розрахунку 1306,37 грн/1000 штук на акциз 1969,51 грн/кг і дозволити продаж їх поштучно (скасовується й необхідність маркування акцизних марок позначкою про кількість штук в пачці). Такі “нововведення” завдадуть шкоди найперше дітям, які з очевидних фінансових причин не в змозі дозволити собі купити цілу пачку..

Технологічний самообман: як нові методи споживання тютюну або прирівняних до нього речовин створюють ілюзію безпеки у курців

Ми бачили, як тютюнове лобі змогло заблокувати законопроєкт про запровадження стандартизованого пакування для сигарет. Нині ж у фокусі уваги індустрії сигарети для нагрівання (ТВЕНи) й електронні сигарети: навколо них зосереджена основна боротьба. Тютюнові лобісти, зокрема, в Раді, наголошують на “безпечності” електронних пристроїв для довколишніх, намагаються залишити рекламу електронних пристроїв для куріння та навіть дозволити користуватися ними у закритих приміщеннях.

Нові методи споживання тютюну, як-от електричне нагрівання тютюну або вдихання рідин для електронних сигарет, на жаль, створили цілу революцію у нікотиновій сфері протягом останнього десятиріччя. І хоч пристрої електронного нагрівання тютюну були представлені на ринку ще у 1998 році, зростання переконливості антитютюнових кампаній, зокрема на рівні держав, змусило маркетологів представити знову “альтернативу”, приправивши її соусом міфічної безпечності.

Відсутність своєчасного законодавчого врегулювання цієї продукції призвело до зростання поширеності вживання тютюну та нікотину. За даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у травні 2022 року, у порівнянні з 2020 роком, відсоток щоденних курців збільшився серед чоловіків з 38.0% до 44.4%, серед жінок з 10.8% до 14.9%, серед усіх опитаних з 23.1% до 28.3%. На тлі поступового зменшення поширеності куріння, яке спостерігалося в Україні постійно, починаючи з 2006 року, таке збільшення виглядає катастрофічним та потребує запровадження термінових рішень.

Маніпуляції маркетологів: як створюється міф про “безпечність” ТВЕНів і його розвінчання

Популярності альтернативних способів вживання нікотину сприяє все: від слабшого запаху (іноді з додаванням виражених ароматизаторів) до привабливого дизайну та клієнтоорієнтованої комунікації з покупцями, аби тримати їх “на нікотиновому гачку”. Тютюнова індустрія підживлює це надзвичайно великими фінансовими вливаннями. У ВООЗ підрахували, що лише у США тютюнові компанії щоденно витрачають на рекламу 23 мільйони доларів.

У 2022 році дохід у сегменті продажів лише електронних сигарет склав 22,82 мільярда доларів США. Очікується, що ринок щорічно зростатиме на 4,31%. Стосовно загальної чисельності населення, у 2022 році дохід тютюнових компаній лише у продажу електронних сигарет склав 3,97 долара США  на людину.

На графіку можна побачити масштаби зростання попиту на IQOS. І хоч, згідно з прогнозами маркетологів, протягом наступних двох років динаміки відносно стабілізується, порівняно з 2018 років дохід компанії по цій продукції зріс у десятки разів.

Маркетологи створили низку міфів стосовно безпечності такого способу вживання нікотину. Вони радять “переходити на айкоси тоді, коли ти хочеш кинути курити”, радять їх як альтернативу курінню та розповідають про “абсолютну безпечність” вживання цих продуктів. Але усе це не більше, ніж міфи та приваблива історія задля залучення нових курців.

Остання теза особливо популярна, та її основою є одне: недостатня кількість досліджень, проведених не тютюновими лобістами. Лобісти маніпулюють навіть, здавалося б, об’єктивними дослідженнями про  рівень загрози від споживання нікотину через електронні пристрої, який порівнюється зі звичайними сигаретами.

Наприклад: “Дослідження Van der Toorn et al. (2018) показали, що електронні пристрої нагрівання тютюну можуть знизити ризик раку легенів. “Довготривалий вплив загальних твердих частинок IQOS мав менший біологічний вплив на епітеліальні клітини бронхів людини порівняно з загальними твердими частинками сигаретного диму”. Читач бачить основну тезу: ризик розвитку раку легенів знижується. Але вже в наступному реченні йдеться про те, що цей результат порівнюється з курінням звичайних сигарет. Проте підсвідомість її відкидає. А от теза “Згідно з дослідженням, вживання IQOS провокує розвиток раку легенів: менший, ніж при традиційному курінні, та все ж помітний” вже виглядає зовсім інакше.

Про цей психологічний феномен, яким користуються тютюнові компанії, нам розповіла членкиня Американської психологічної асоціації Ані Леоніла Іоселіані:

“Люди дуже добре вміють припускати, що з ними не станеться нічого поганого. Це просте заперечення, яке багато хто з нас дуже добре знає. З огляду на це, багато людей переходять на альтернативні види куріння, як-от вейпінг. Куріння сигарет у США різко впало, але вейпінг зростає, особливо серед молоді. Веселі смаки, кольори та дизайни роблять його захопливим заняттям. Маркетинг також відіграє величезну роль, оскільки вейпи зазвичай продаються як “більш безпечна та сучасна альтернатива сигаретам”. Проблема полягає в тому, що ми не маємо достатньо даних, щоб стверджувати, що вейпінг абсолютно безпечний.  В останні роки такі гігантські американські компанії, як Juul, були, фактично, заборонені через серйозні проблеми зі здоров’ям своїх клієнтів. Зрештою, найкращий спосіб відмовитися від куріння – ніколи не починати курити”.

Лобісти поширюють тези, що ТВЕНи не є загрозливими для здоров’я, проте, згідно з дослідженнями ці твердження вкрай є далекими від дійсності.

ВООЗ однозначно наголошує, що сигарети для нагрівання як і будь-які інші тютюнові вироби є токсичними для здоровʼя людини і становлять руйнівну загрозу для здоровʼя людини.

Але на контрасті з чим намагаються зіграти тютюнові компанії?

Згідно з даними Національного інституту раку України, 70 % пацієнтів центру з раком легенів – курці зі стажем, які палять від одного до десяти років. За словами директора Національного інституту раку Андрія Федоровича Шипко, українці, які курять понад рік і щодня викурюють понад пачку, мають значно більше шансів розвитку раку легенів, аніж ті, які ніколи не тримали в руках цигарку. Якщо людина курить  понад 10 років, і їй вже виповнилось 45, шанс захворіти на легеневий рак збільшується у 20-30 разів. Рак легенів відповідальний за 26% смертей від онкології пацієнтів обох статей.

Тобто, говорячи про таку моторошну статистику, у дослідженнях наголошують: ризик розвитку раку легенів знижується, а між рядками стає зрозуміло, що він все одно залишається.

За даними тютюнової промисловості, аерозолі, які утворюються в процесі нагрівання тютюну, мають приблизно на 90–95% нижчий рівень токсичних речовин, ніж звичайний сигаретний дим. Незалежні дослідження підтвердили, що концентрація хімічних сполук, вироблених тими ж пристроями електронного нагрівання тютюну, нижча, ніж у традиційних сигаретах. Однак токсичні сполуки не були повністю видалені з нагрітого тютюнового аерозолю.

Так звані “вейпи” являють собою аерозоль із домішками ароматизаторів і токсичних речовин. Серед них є метали нікелю та свинцю, вплив яких здатний призвести до захворювань нервової, серцево-судинної та дихальної систем; або ж сполука акролеїн, яка є сильним подразником органів дихання.

Нікотин у рідинах для електронних сигарет або в тютюні є токсичною речовиною. Він підвищує артеріальний тиск і рівень адреналіну, прискорює пульс і підвищує ймовірність серцевого нападу.

І ТВЕНи, і звичайні сигарети містять нікотин, який, за дослідженнями, може викликати таку ж залежність, як героїн і кокаїн. Також багато курців ТВЕНів отримують навіть більше нікотину, ніж вони отримали б від горючого тютюнового виробу: користувачі можуть купувати надміцні картриджі або стіки, які мають вищу концентрацію нікотину, чи  можуть посилити напругу електронної сигарети, в результаті чого концентрація нікотину, що потрапляє в організм за певний час, зростає.

Sohal et al. (2019) досліджували, чи вплив IQOS має такий самий руйнівний ефект на епітеліальні клітини дихальних шляхів і гладком’язові клітини людини, як традиційний тютюн і електронні сигарети. Також використання IQOS послаблює клітинний гомеостаз у дихальних шляхах людини.

IQOS має потенціал посилити запалення, інфекцію та ініціювати зміни в дихальних шляхах користувачів цих пристроїв, як це спостерігалося у курців. Ці дослідження показують, що пристрої нагрівання тютюну можуть змінювати важливі фізіологічні функції легенів. Крім того, IQOS може збільшити окислювальний стрес і кількість респіраторних інфекцій шляхом збільшення прилипання мікроорганізмів до дихальних шляхів.

Дані свідчать про те, що використання продуктів IQOS може призвести до підвищеного ризику респіраторних розладів.

Також пасивне куріння систем електронного нагрівання є шкідливими. У людей, біля яких протягом тривалого періоду вживали IQOS, були нездужання, біль в очах і горлі. Найвищий рівень шкоди від тютюну від вторинного впливу диму пристроїв для нагрівання спостерігався у тих, хто ніколи не вживав будь-які тютюнові вироби.

Дослідники виявили, що ризик ендотеліальної дисфункції був однаковим для людей, які вживали традиційні сигарети та електронні.

Постійні перепади тиску виснажують судини та серце. Подібно до куріння, продукти нагрівання тютюну сприяють ендотеліальній дисфункції та пошкодженню внутрішньої оболонки кровоносних судин. Відповідно до нового дослідження, опублікованого в журналі Thorax, це може призвести до утворення бляшок, звуження артерій та інших проблем.

Хоча в таких пристроях, як iQOS, тютюн нагрівається, а не спалюється, ці продукти створюють помітні рівні шкідливих і потенційно шкідливих компонентів, таких як летючі органічні сполуки, поліциклічні ароматичні вуглеводні та окис вуглецю, хоча й на рівнях, нижчих ніж сигаретний дим.

Попри те, що електронні сигарети рекламуються як засіб, що допомагає кинути курити, вони не отримали схвалення Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США як пристрої для припинення куріння. Нещодавнє дослідження показало, що більшість людей, які мали намір використовувати електронні сигарети, щоб позбутися нікотинової звички, у підсумку продовжували використовувати традиційні та електронні сигарети.

2019-го року Американська кардіологічна асоціація випустила консультативний матеріал, закликаючи посилити федеральне регулювання систем доставлення нікотину, зокрема, пристроїв електронного нагрівання.

«Оскільки не існує безпечного порогу впливу цих шкідливих і потенційно шкідливих компонентів, продукти, що не підпалюють, повинні бути включені в усі комплексні закони про вільне від тютюнового диму повітря та інші стратегії контролю над тютюном», – повідомляє асоціація.

Враховуючи усі загрози для здоров’я населення від вживання ТВЕНів, нардеп від партії “Слуга народу” Володимир Крейденко вбачає важливість рівних акцизних ставок на інші тютюнові та нікотинові вироби (які були запроваджені  2021 року). Наприклад, зрівнялися акцизні ставки на вироби для нагрівання тютюну зі звичайними сигаретами. Це дозволило знизити цінову доступність цієї продукції для дітей та молоді та збільшило у 6 разів акцизні надходження до Держбюджету (з 1,7 млрд до 10,2 млрд грн). Також був запроваджений акциз на рідини для електронних сигарет.