План припинення вогню в Газі від Дональда Трампа: ключові кроки та міжнародна реакція

Президент США Дональд Трамп вітає ізраїльського прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньяху у Білому домі у Вашингтоні, округ Колумбія, США, 29 вересня 2025 року.
REUTERS/Кевін Ламарк

У Вашингтоні президент США Дональд Трамп зустрівся з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, під час якої презентував план припинення вогню у Секторі Гази та окреслив низку кроків, спрямованих на довготривалий мир у регіоні. Своїм баченням він окреслив фази, які можуть змінити ситуацію на кілька років уперед, чітко розмежовуючи військове з гуманітарним вимірами конфлікту.

Ключова частина ініціативи – повернення заручників, яких захопили під час подій 7 жовтня 2023 року під час атак на Ізраїль. Згідно з планом, це відбудеться протягом 72 годин після оголошення припинення вогню, після чого розпочнеться гуманітарний режим та відновлення критичної інфраструктури у регіоні. Також США запропонували роль модератора у переговорах між Ізраїлем та Палестинською адміністрацією щодо відновлення адміністративних структур у Газі, причому ХАМАС не братиме участі у формуванні нового уряду цієї території.

У рамках пропозиції планується демонтаж всієї військової інфраструктури в Газі, зокрема тунелів, де ХАМАС зберігає зброю. Загалом регіон має перетворитися на демілітаризовану та дерідікалізовану зону, вільну від потенційних загроз та терористичних угруповань.

Основні пункти ініціативи та очікуваний вплив

Після етапу припинення вогню на порядок денний виходять гуманітарна допомога для населення та відновлення важливих об’єктів інфраструктури – водопостачання, електропостачання, медичні та освітні установи. Рішуче підкреслюється, що відновлення цивільного життя має відбутися з залученням міжнародних гуманітарних організацій та моніторингом з боку нейтральних експертів.

США позиціонують себе як посередника між сторонами конфлікту та надають підтримку зусиллям палестинської адміністрації щодо повернення нормальної адміністративної функції в Газі. Водночас підкреслюють, що участь ХАМАС у політичних процесах у регіоні не передбачена, аби уникнути повторення минулих криз та загроз громадянського населення.

Ще одним стрижневим моментом плану є знищення та руйнування військової інфраструктури, щоб зменшити потенціал для повторних ескалацій. Очікування полягають у тому, що після такої роззброєної та демілітаризованої зони регіон може перейти до нового етапу переговорів, спрямованих на тривалу стабілізацію та мирне співіснування.

Міжнародна реакція та позиції країн-партнерів

У глобальному контексті висловлювалися різні оцінки та позиції. Франція заявила про акцент на визнанні Палестини в рамках нових форм взаємодії, що відображає прагнення до більшої міжнародної легітимації регіону. Ізраїль висловив занепокоєння з приводу деяких формальностей та механізмів реалізації плану, але також підкреслив готовність розглядати перспективи їхнього застосування за умови забезпечення безпеки своїх громадян.

Британія, Канада, Австралія та Португалія офіційно висловили підтримку Палестинської держави, підкреслюючи необхідність гуманітарної допомоги та політичного вирішення, яке враховує інтереси місцевого населення. США та інші впливові країни наголошують на тому, що будь-яка політика майбутнього врегулювання має базуватися на безпеці Ізраїлю та дотриманні міжнародного права, водночас прагнучи уникнути нового циклу насильства та пропаганди насильницьких дій.

У цьому контексті експерти зазначають, що реалізація подібних ініціатив потребує чітких механізмів контролю за дотриманням угод, прозорого розподілу гуманітарної допомоги та ефективного моніторингу з боку міжнародних партнерів. Також важливим є формування стабільної політичної структури в Газі без прямої участі радикальних сил, що дозволить уникати ескалацій та зменшити ризики для цивільного населення.

Хроніка подій та сучасна динаміка до вересня 2025 року

Після прикордонних загострень у 2023 році ситуація на Близькому сході залишалася мінливою. ХАМАС здійснював чергування між спалахами насильства і короткотривалими угодами про припинення вогню, які демонстрували як прогрес, так і серйозні обмеження у реалізації зобов’язань. У 2024–2025 роках зусилля міжнародного співтовариства зосереджувалися на створенні механізмів контролю за дотриманням угод, гуманітарних коридорах та відновленні приватного та публічного секторів у Газі. Прагматичні домовленості дозволили частково відновити базові послуги та інфраструктуру, але повна стабілізація регіону залишалася викликом для багатьох сторін, зокрема через структурні та політичні відмінності між владними структурами у Газі та палестинською адміністрацією.

Станом на кінець вересня 2025 року світова спільнота сподівається на продовження процесів переходу до більш тривких мирних форматів, які враховують потреби цивільного населення, забезпечують безпеку Ізраїлю та створюють умови для повного відновлення регіону. Такі зрушення підкреслюють важливість спільних зусиль та відповідальності всіх зацікавлених сторін у досягненні довготривалого миру на Близькому Сході.

Погляд у майбутнє: чого очікувати та виклики на шляху до миру

Перспектива мирного врегулювання залежить від ефективного розгортання інструментів контролю за дотриманням угод, збереження гуманітарного доступу та підтримки з боку міжнародних партнерів. Важливою залишиться роль діалогу між Ізраїлем, палестинською адміністрацією та місцевими громадами, щоб запобігати резонансам радикалізації та забезпечувати стабільність у регіоні. Реалізація плану припинення вогню та подальші кроки до демілітаризації Газі потребують постійної координації, прозорості та відповідальності з боку всіх залучених учасників, аби життя цивільного населення перестало залежати від чергових криз.