Про це інформує Reuters.
Виступаючи на пресконференції, Чавушоглу також наголосив, що немає пропозиції окремо оцінювати членство Швеції та Фінляндії в НАТО.
Раніше прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що його країна хоче відновити діалог з НАТО і Туреччиною після того, як Анкара на невизначений термін відклала тристоронні переговори зі Швецією та Фінляндією щодо їх членства в альянсі.
Зауважимо, Туреччина відклала головну зустріч зі Швецією та Фінляндією, яка мала на меті залагодити розбіжності щодо їхніх пропозицій приєднатися до Організації Північноатлантичного договору, що посилило протистояння відносно розширення альянсу у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Чому НАТО потребує вступу Швеції та Фінляндії
Обидві країни мають відносно сильні війська. Фінляндія може мобілізувати 285 000 особового складу та 650 танків. Швеція має сильні військово-повітряні сили та підводний флот, адаптований до умов Балтійського моря. Стратегічно дві країни “затикають дірку” на лінії фронту НАТО проти Росії, водночас дозволяючи альянсу спрямувати свою силу на Балтійський регіон, пояснюють у Reuters.
Західні офіційні особи кажуть, що швидкий вступ Швеції та Фінляндії не лише розширить можливості та охоплення НАТО, але й може вплинути на більш нагальні проблеми, як-от надання танків Україні.
За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, у Фінляндії в експлуатації або на зберіганні знаходиться близько 200 танків Leopard 2 німецького виробництва. Західні посадовці вважають, що до вступу Фінляндії в НАТО вона навряд чи дозволить перекинути танки в Україну, оскільки має захищати 830-мильний кордон з Росією.
Зауважимо, нещодавно міністр закордонних справ Фінляндії Пекк Хаавісто не виключив, що заявку країни на членство в НАТО буде розглянуто не разом зі Швецією. Утім, стверджувати, що так відбудеться, ще зарано.
Раніше Ердоган заявив, що Швеція та Фінляндія повинні депортувати або екстрадувати до Туреччини до 130 “терористів”, перш ніж турецький парламент схвалить їхні заявки на вступ до НАТО.
8 січня прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що впевнений, що Туреччина схвалить заявку країни на вступ до військового альянсу НАТО. Проте Швеція не може виконати всі умови, які Анкара поставила умовою її підтримки.
5 грудня 2022 року уряд Фінляндії офіційно запропонував парламенту схвалити вступ країни до НАТО. Міністр закордонних справ країни Пекка Хаавісто заявив, що країна “просунулась у процесі вступу до альянсу ще на один крок”.
Тоді як у Швеції ухвалили поправки до конституції, щоб прийняти більш жорсткі антитерористичні закони. Такий крок був ключовою вимогою Туреччини стосовно схвалення заявки Стокгольма на членство в НАТО.
- 23 січня президент Туреччини Таїп Ердоган заявив, що Швеції не варто очікувати підтримки Анкари щодо членства в НАТО після протесту біля турецького посольства в Стокгольмі на вихідних, зокрема зі спаленням Корану.
- На початку листопада минулого року Туреччина наполягала на тому, щоб Швеція врегулювати питання з курдами. Анкара чекає реалізацію заяв від Стокгольма, щоб зняти вето на вступ до НАТО.
- 8 листопада 2022 року турецький президент Реджеп Таїп Ердоган після закінчення зустрічі зі шведським прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном заявив, що Анкара не була готова дати згоду на вступ Швеції до НАТО. Водночас наголосив, що Швеція робить “позитивні кроки” у правильному напрямку, але щоб її членство в Північноатлантичному альянсі стало реальністю, необхідні подальші дії.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив впевненість, що ратифікацію заявок Швеції та Фінляндії на вступ до Альянсу “буде завершено вчасно”. Він також очікує, що у 2023 році країни приєднаються до нього.