Про це інформує BBC Україна.
Зазначимо, що 28 листопада Вінницька обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій запровадила у місті Ладижин (Вінницька область) надзвичайну ситуацію воєнного характеру. Відтак, у місті розгорнулася робота надзвичайного штабу з ліквідації наслідків аварії.
Після ракетного обстрілу Ладижинської ТЕС у мережах теплопостачання міста виникла аварія. Попри спроби Ладижинської міської ради розв’язати цю проблему, 18 тисяч мешканців залишалися без теплового опалення та змушені були використовувати електроприлади для обігріву осель.
Коли температура впала нижче нуля, люди почали вмикати електричні обігрівачі, але через періодичні відключення світла це не дуже допомагало зігрітися.
Мешканці Ладижина з острахом чекають чергового російського обстрілу по інфраструктурі їхнього міста.
“У мене є обігрівач, але він постійно вимикається, бо немає світла. Холодно”, — каже 70-річна Марія Бузиновська. Вона прийшла до “пункту незламності”, де люди можуть зігрітися, зарядити телефони, випити чаю чи отримати пайок.
Натомість на головній площі міста лунає вже знайомий всім звук генераторів, а намет, де облаштували “пункт незламності”, обігрівають металеві пічки – “буржуйки”.
“Вночі болить голова, болить вухо, п’ю пігулки. Як відомо, холод і голод – не найкращі друзі в таку погоду. Я тепло одягаюсь, вкриваюся ковдрою, щоб якось це витримати і не захворіти”, – розповідає Марія, попиваючи чай із пластикового стаканчика.
У “пункті незламності” можна під’єднатися до інтернету, попрацювати, а для найбільш незахищених є пайки, ковдри та ліжка. За словами заступниці начальника ДСНС у Вінницькій області Юлії Каменюк, пайок складається із засобів гігієни, води та найпростіших медикаментів.
За словами місцевих мешканців, найскладніший момент був, мабуть, у перші дні після обстрілу, коли повністю зникли вода, опалення та світло.
Для Марії Бузиновської Ладижин завжди був спокійним, квітучим містом, центром якого була теплоелектростанція – найбільше місцеве підприємство. Все змінилося 2014 року, коли російські війська вторглися на Донбас, і вона відчула, що одного дня Росія може здійснити повномасштабне вторгнення.
Поруч із нею в наметі сидить 40-річний Павло Палагута, влітку він евакуювався зі Слов’янська. Ще раніше він втік від війни в Ладижин, але вона наздогнала його й тут. Він – один з понад 6,5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб в Україні. Зараз живе в дитячому садочку, який з початку повномасштабного вторгнення РФ прихистив переселенців.
“Бойлер у будинку наразі не працює, бо немає світла. Але я зазвичай наповнюю пляшку гарячою водою, закриваю, протираю і кладу кілька таких пляшок під ковдру, на вечір вистачає. Обкладаюся ними. Сплю повністю одягненим. Якщо спиш один, вони зберігають тепло протягом чотирьох-п’яти годин”, – розповів Павло Палагута.
Зараз Вінницька військова адміністрація працює над забезпеченням людей додатковими джерелами опалення – переносними котельнями та індивідуальними конвекційними обігрівачами. Але на це знадобиться близько місяця.
Голова РВА Людмила Головашич розповіла, що про диверсифікацію джерел енергії говорили понад десять років. Лише коли цього року російські військові почали обстрілювати місцеву інфраструктуру, це стало питанням виживання.
За її словами, коли температура опустилася нижче нуля градусів, стовпчики термометрів у будинках опускалися до 8 градусів за Цельсієм.
- Після ракетного обстрілу Ладижинської ТЕС виникла аварія у мережах теплопостачання, унаслідок чого без тепла залишились 18 тисяч місцевих мешканців. Однак станом на 1 грудня теплопостачання до домівок жителів Ладижина відновлено.
- Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що за минулі дев’ять місяців РФ завдала понад 16 тисяч ракетних ударів по Україні.