Мета і вимоги родин та друзів військовополонених залишаються незмінними: збираючись на акції, вони намагаються привернути увагу суспільства і влади до бійців, які перебувають у неволі вже не один рік. Вони сподіваються, що постійне нагадування про бранців кремля пришвидшить обмін та повернення додому усіх полонених бійців.
“Кожен свідомий українець має проявити небайдужість до полонених, до ситуації і бути включеним у вседержавну боротьбу. Масові акції показують родинам, що не всеодно звичайним пересічним громадянам і всі розділяють, хоча б розуміють їх біль”, – говорить громадська активістка та дружина військовослужбовця Яна Тарнавська.
Яна Тарнавська
“Акції не дають забути про полонених, зайве нагадування, а для когось і просвітлення. Чим більше людей приходить – тим більше звертає увага влада і чухає чоло, що ніхто не забув. Забути страшенні історії про тортури, про Оленівку, сухі обличчя обміняних людей неможливо. А хто байдуже ставиться – можливо задумається і трохи включиться”, – пояснює вона.
Акція на підтримку військовополонених в Чернігові
Останній обмін полоненими відбувся 8 лютого цього року та став вже 51-м. Тоді з російського полону вдалося повернути 100 людей. Серед врятованих військовослужбовців були 49 воїнів Національної гвардії України, 25 прикордонників, 26 військовослужбовців ЗСУ, зокрема 11 тероборонців.
Попередній обмін полоненими відбувся 31 січня. Тоді додому повернулися 180 рядових і сержантів, а також 27 українських офіцерів.
3 січня за посередництва Об’єднаних Арабських Еміратів Україна повернула з російського полону 230 військових та цивільних. Це був найбільший за час повномасштабного вторгнення обмін.
До цього обмін полоненими проводився ще в серпні 2023 року. Саме тому наприкінці листопада минулого року почали з’являтись повідомлення, що країна-агресор призупинила обміни військовополоненими – таким чином кремль хотів вплинути на українців й створити враження, ніби українська влада не працює над цим питанням.
Втім, президент України Володимир Зеленський на початку грудня заявив, що обміни полоненими з росією тривають, та часто відбуваються не публічно, а безпосередньо на полі бою.
За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, у російському полоні станом на 17 листопада 2023 року перебували 4 тисячі 337 українців. З них – 3 тисячі 574 військових та 763 цивільних.
У липні 2023 року уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що у російському полоні також перебувають понад 25 тисяч цивільних заручників, Україні на той час вдалося повернути лише 144 людини.
Командир бригади спеціального призначення «Азов» Денис Прокопенко наприкінці січня нагадував про те, що понад 900 «азовців», котрі обороняли Маріуполь, досі залишаються в полоні.
Прокопенко зауважив, що за всі обміни від початку повномасштабного вторгнення у списках на обмін лише кілька разів з’являлися імена «азовців», та загалом, що військові цієї бригади майже не потрапляють у списки на обмін.
Відповідаючи на питання чи достатньо наша країна робить для звільнення полонених Яна Тарнавська відповідає так:
“На рівні країни не можу сказати точно, але я сподіваюсь, що вони роблять все можливе і неможливе, як це робили і роблять захисники в Маріуполі чи на будь-якому іншому напрямку на полі бою”.