Про це інформує “Інтерфакс”.

Прихильники партії звинуватили владу країни у проведенні проросійської політики та вимагали звільнити Саакашвілі.

Голова ЄНР Леван Хабеішвілі висунув владі декілька вимог — звільнення з ув’язнення затриманого за кидання “коктейлю Молотова” в поліцейських на акціях у березні біля будівлі парламенту Лазаре Григориадіса, відставки чотирьох грузинських суддів, які підпали під санкції США за корупцію, звільнення з тюремного ув’язнення Саакашвілі та гендиректора опозиційного телеканалу “Мтаварі архі” Ніки Гварамія, ухвалення закону щодо деолігархізації та проведення реформування судової системи й Центральної виборчої комісії.

Колишній президент Грузії Георгій Маргвелашвілі також був присутній на мітингу. Він виступив зі звинуваченням у бік нинішньої грузинської влади через проведення проросійської політики.

Маргвелашвілі наголосив, що “Грузія не є російською губернією, а є частиною Європи”. Під час виступу політик висловив переконання, що нинішня влада “становить небезпеку на  шляху країни до Європи”.

7 березня парламент Грузії у прискореному режимі затвердив у першому читанні законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”. За це проголосували 76 депутатів, проти – 13. Проєкт закону внесли представники руху “Сила народу”, підтримали члени правлячої партії “Грузинська мрія”.

Внаслідок цього розпочалась акція протесту, біля будівлі відбулися сутички між поліцією та учасниками. Протистояння почалося після того, як лідери закликали учасників акції переміститися до всіх трьох входів будівлі парламенту.

Глава України Володимир Зеленський подякував протестувальникам, які вийшли на підтримку з українськими прапорами, сказавши, що це “знак поваги народу Грузії”, і побажав країні “демократичного успіху”.

Грузинський парламент 10 березня відхилив законопроєкт, який, за словами опонентів, був натхненний російським законом 2012 року, що широко використовувався для придушення інакомислення протягом останнього десятиліття і загрожував прагненню Грузії налагодити тісніші зв’язки з Європою.

Нагадаємо, Саакашвілі заарештували восени 2021 року у Тбілісі після його повернення до країни, до того експрезиденту вже ухвалили заочний вирок – 6 років позбавлення волі.

Ввечері понеділка, 8 листопада, стало відомо, що колишнього президента Грузії, голову виконавчого комітету Національної ради реформ України Міхеїла Саакашвілі екстрено відправили у невідомому напрямку гелікоптером. 

Виявилося, що політика перевезли з 12-го пенітенціарного закладу (Руставська колонія) до медичного закладу для обвинувачених і засуджених №18 в місті Глдані.

Тим часом відповідно до висновків комісійної судово-медичної експертизи, які опублікував неурядовий центр “Емпатія”, через погіршення стану здоров’я грузинському політику не можна залишатися за ґратами. Влада Грузії заявила, що не розглядатиме висновків експертизи.

У квітні 2022 року колишня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомляла про погіршення стану здоров’я Голови виконавчого комітету Національної ради реформ при президентові України Міхеїла Саакашвілі, якого заарештовано у Грузії.

Водночас 6 лютого Тбіліський міський суд ухвалив рішення, за яким колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі залишиться під вартою, тим самим не дозволивши політику пройти лікування за кордоном.

• Міністерство закордонних справ України висловило солідарність із грузинським народом у його прагненні продовжити розбудову європейського майбутнього Грузії.
• У грудні 2022 року голова парламентської фракції “Грузинська мрія” Мамука Мдинарадзе прокоментував заяву тимчасового повіреного у справах України у Тбілісі Андрія Касьянова, стверджуючи, що Київ нібито прагне того, щоб “Грузія виступала у війні як сторона”.
• Делегація парламенту Грузії відмовилася відвідати Київ 24 лютого. Інформацію підтвердив член правлячої партії “Грузинська мрія” Іраклій Заркуа.