#Букви зібрали світлини з заходу.

До святкового дійства долучились усі пошановувачі давньої традиції.

Різдво Христове вважається одним із найбільших урочистостей для християн. У ніч з 24 на 25 грудня православні, католики та греко-католики відзначають Святвечір. Важливими атрибутами свята є різдвяні колядки, котрими прославляють народження Ісуса Христа у Вифлеємі та закликають добробут на прийдешній рік.

Історія колядки, як обрядової пісні зимового циклу, походить з глибокої давнини.

У фольклористиці існують різні думки щодо походження терміну “коляда”. Хтось із дослідників вважає, що він народжений латинським Calenda, що означає свято нового року. Відомий історик Михайло Грушевський звертає увагу на зв’язок із новогрецьким “колянта”, болгарським “коленде”, що вживались на означення вечора перед Різдвом на Балканах.

Своєю чергою, письменниця Олена Пчілка заперечує судження більшості дослідників, вважаючи, що назва має слов’янське походження.

Колядування – давній звичай зимових обходів із виконанням величально-вітальних пісень (колядок) та віншівок. Група чоловіків, неодруженої молоді, дітей заходять на подвір’я кожної хати, славлять господарів, бажаючи їм здоров’я, щастя, щедрого врожаю, достатку, за що отримує винагороду.

Гуртуються колядники часто за територіальним принципом – по окремих вулицях або кутках. До ватаги нерідко входять музики й танцюристи. Раніше обов’язково обирали старшого та міхоношу, котрий мав носити зібране.

Відзначається, що чим більше колядників одвідає оселю, тим щедріше буде рік для господарів.

Вважається, що перед фольклористами сьогодення стоїть важливе та відповідальне завдання: збереження надбання українських колядок, зокрема їх поетики на тлі жанрового багатства українського пісенного фольклору та їх значення для української культури.

Різдво вважається світлою порою народження надії – саме тому це свято відіграє особливо важливу роль у непрості часи. Наприклад, воїни УПА особливо шанували Різдво. Провідники УПА в такі дні намагалося при нагоді прилаштувати незначні подарунки для вояків. Це могли бути тютюн, сушені фрукти, сорочки, рукавиці, шкарпетки тощо.

Цього року, який виявився найскладнішим для нашої держави з часів незалежності, на українських вітальних листівках головними героями, окрім релігійних символів і постатей, стали українські Захисники.

Цьогоріч Україна наймасовіше з часів Незалежності почала святкувати Різдво 25 грудня, за новим стилем.

Зараз в Україні офіційно відзначають Різдво в обидві дати. Проте все більше людей переходять на святкування в грудні. Міністерство культури та інформаційної політики ініціювали опитування в “Дії”, щоб дізнатися настрої українців та визначити, якій даті для святкування вони віддають перевагу. У застосунку “Дія” запустили нове опитування щодо того, коли українці святкують Різдво – 25 грудня чи 7 січня. Обрати свій варіант можна  з 24 до 30 грудня 2022 року.

• У Святвечір за григоріанським календарем Повітряні сили ЗСУ заявили, що зафіксували Санта Клауса разом з оленями в повітряному просторі України.
• Вперше саме 24 грудня в Києві відбулося Різдвяне богослужіння у Михайлівському Золотоверхому монастирю на території трапезної церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова.
• Президент України Володимир Зеленський привітав українців з Різдвом, нагадавши який шлях наша держава пройшла з початку повномасштабного вторгнення РФ.