Джерело: #Букви
Герой загинув при виконанні завдання у селі Мала Токмачка на Запоріжжі 8 червня.
Мазур народився 11 березня 1995 року, захоплювався спортом, любив гори, тварин та життя.
“Добрий, оптимістичний, справедливий, відповідальний, чесний. Цікава і творча особистість, Воїн Світла, люблячий син, чоловік і турботливий внук… Він будував свої плани на майбутнє, вдихав кожну мить життя, мріяв, любив…”, – мовиться у дописі Липовецької громади.
“Познайомилися з ним у 2018 році. Тоді Олексій служив у медслужбі полку “Азов” в Урзуфі. Здався дуже зацікавленою людиною у своїй професії: цікавився всім і навіть більше. Він не був просто медиком, він був військовим медиком. Це людина, яка і вміла стріляти, і знала топографію, і була підготовлена по різних напрямках.До цього, Олексій служив у військовій частині №3018. Також закінчив багато курсів з медичної підготовки на медика взводу.Олексій йшов за покликом серця, він хотів допомагати. Він вивозив багато тварин з територій підконтрольних Україні, які сильно потерпали від вогню ворога й знайшов чотирилапим домівки.Олексій був дуже товариським, відкритим, щирим, добрим, справедливим. Ніколи не чув від нього якихось звинувачень несправедливих. Він був достойною людиною й загинув як воїн. Ми втрачаємо найкращих людей, синів своєї нації“, – розповів #Буквам побратим полеглого воїна Віктор.
Олексій вирушив на фронт у 2014 році, був учасником антитерористичної операції. Згодом пройшов відбір у прикордонний загін оперативного реагування “Дозор”. Та завжди намагався перебувати в активних воєнних діях, тому пішов служити бойовим медиком, фельдшером відділення збору та евакуації поранених медичної роти у бригаді спецпризначення “Азов”.
Лише цієї весни український захисник одружився. Зазнав поранення на фронті, із травмою ніг продовжив службу на фронті, рятував поранених та був професіоналом своєї справи.
“Ми так хотіли просто жити”, – написала дружина Олексія.
Олексій Мазур був єдиним сином у родині.
Поховання героя відбудеться 13 червня у рідному місті Олексія – Липовці, що на Вінниччині.
- 28 травня у Тальному (Черкаська область) попрощалися із загиблим 23-річним нацгвардійцем Вадимом Бондаренком. Його двома днями раніше, ймовірно, збив на блокпосту суддя Макарівського районного суду Київщини Олексій Тандир.
- 9 травня у Києві попрощалися з українським захисником Данилом Денисевичем на псевдо “Дозор”, який загинув у бою з російськими загарбниками під Бахмутом.
- 25 квітня на Київщині, у селі Корніївка попрощалися з військовослужбовцем полку “Азов” Єгором Бартошем на псевдо “Ехо”, котрий загинув внаслідок теракту в тимчасово окупованій Оленівці.
- 21 квітня у Києві попрощалися з народним депутатом 8-го скликання Олегом Барною та його командиром Валерієм Дороховим, які разом загинули у бою проти російських окупантів.
- 19 квітня від під час виконання бойового завдання внаслідок мінометної атаки загинув артист Одеського національного академічного театру опери й балету Ростислав Янчишен.