Джерело: Tengrinews.kz.
Раніше до Конституційного суду звернулася місцева активістка Алтин Капалова. Вона попросила змінити своїм дітям імена по батькові на по матері, але суд відхилив її позов, вважаючи, що це порушить інтереси дітей.
У рішення суду йшлося, що дитина з матронімом у традиційному суспільстві може стати жертвою булінгу та стигматизації. Проте активістка привітала рішення суду щодо можливості для повнолітніх громадян брати ім’я по матері, сказавши, що її 16-річний син незабаром піде отримувати паспорт і зможе взяти її ім’я в документах.
“Кабінету міністрів внести відповідні зміни до чинного правового регулювання, спрямованого на заповнення правової прогалини, виявленої в рамках перевірки оспорюваних норм, що полягають у відсутності інституту матроніма/по матері та права вибору дієздатного громадянина між іменем по батькові та по матері, що створює умови для порушення принципів рівності та заборони дискримінації за ознакою статі”, – йдеться у рішенні Конституційного суду.
Активістка ще у 2021 році оформила своїм неповнолітнім дітям свідоцтва про народження, де вказала матронім. Вона наголосила, що деякі біологічні батьки не беруть участь у вихованні та житті своїх дітей і “не виділили дітям ані грошей, ні хвилини свого часу”. Утім, попри це, вони здатні створювати проблеми, відмовляючись підписувати різні бланки батьківської згоди.
Тоді проти неї РАЦС подав позов за порушення закону, оскільки застосування матронімів в країні не було передбачене. Нині цю норму врегулював Конституційний суд.
- Наприкінці квітня 2023 року у Німеччині зафіксували, що сусідні з Росією країни стали закуповувати більше товарів. Ймовірно, завдяки німецькій продукції вони обходять західні санкції та перепродають її Москві.