Про це повідомило Reuters.
24 листопада у багатоквартирному будинку в Урумчі, столиці регіону Сіньцзян, сталася пожежа з жертвами. Внаслідок загоряння загинуло десять громадян і були поранені ще дев’ятеро осіб. У Китаї трагедія викликала обурення, бо багато, хто вважав, що жертвам завадили евакуюватися обмеження, запроваджені через COVID-19. Відтак протести проти карантинних обмежень спалахнули по всій країні.
У КНР кількість випадків COVID-19 досягла рекордних щоденних максимумів. Через це значні частини кількох міст зіткнулися із новими карантинами.
Видання навело слова двох протестувальників, на яких вийшла поліція. Їх попросили надати письмові звіти про їхні дії ввечері 27 листопада. Також їхній коледж запитав, чи були вони в районі, де відбувся протест. Відповідь має бути у письмовому вигляді.
Нині невідомо, скільки таких людей влада збиралася допитати. Також невідомо, як влада ідентифікувала протестувальників, які були в районі Пекіна, де не було на вулицях поліцейських.
“Ми всі відчайдушно видаляємо нашу історію чатів”, — сказала особа, яка була свідком протесту в Пекіні, на правах анонімності.
У Китаї вже три роки поспіль триває сурова політика запобігання COVID-19. Протести стали найбільшою хвилею незадоволення відтоді, як президент Сі Цзіньпін прийшов до влади десять років тому.
Китай значною мірою ізолював себе від світу та вимагав значних жертв від свого населення, щоб відповідати вимогам частого тестування та тривалої ізоляції. У результаті порушено глобальні ланцюжки постачання і збурилися фінансові ринки.
Під час акцій протесту поліція просила людей брати їхні телефони. Правоохоронці перевіряли наявність VPN і Telegram, які заблоковано в країні. Для уникнення цензури та контролю деякі протестувальники використовували програми для знайомств, які, як сподіваються китайці, менше зазнають цензури.
Також інформація про протести ширилася місцевими соціальними мережами Weibo та Douyin. Місця запланованих зборів публікують без пояснення, передають координатами на мапі або розмитою мапою на тлі стовпа. Також громадяни використовують платформи, щоб ділитися порадами щодо того, що робити, якщо їх затримають і як стерти дані з телефону.
Тим часом Рен І, онук лідера Комуністичної партії Рен Чжун’ї, і Ю Лі, який використовує псевдонім Сіма Нан, писали, що протести розпалювали “іноземні сили”. Китайська влада використовувала фразу про “іноземні сили” ще під час демократичних протестів у Гонконзі у 2019 році.
За словами експертів, пом’якшення політики перед підвищенням рівня вакцинації може призвести до широкого поширення захворювань і смертей, переповнивши лікарні. People’s Daily, офіційна газета партії, писала, що громадяни мають “неухильно впроваджувати” політику щодо коронавірусу.
“Чим важче, тим більше доведеться зціпити зуби”, — йшлося у повідомленні.
- Гнів та розчарування політикою “нульової толерантності” у Китаї до COVID-19 досягли нових висот, призвівши до протестів, оскільки місцева влада знову запровадила обмеження, попри нещодавні оголошення уряду про пом’якшення деяких правил.
- Китайські протестувальники користуються чистими аркушами паперу, щоб висловити свій гнів через обмеження щодо COVID-19 під час сплеску протестів, що вийшли за межі соціальних медіа на деякі вулиці країни.