Про це повідомив голова Луганської ОВА Сергій Гайдай.

За його словами, через злочини росіян в аграріїв не залишається врожаю для реалізації та коштів, аби розрахуватися з населенням за паї.

“Фермери регіону, навіть за відсутності більшості техніки, яку росіяни викрали навесні, липневий врожай зібрали в оптимальні строки”, – зазначив Сергій Гайдай.

Також він додав, що два найпотужніших підприємства Луганської області – ТОВ СП “Нібулон” та ПрАТ “Агротон” – майже завершили збирання врожаю. Однак зерно “націоналізувало” кубанське підприємство. За оперативними даними, вже вивезено майже 70 тисяч тонн зерна нового врожаю.

У Департаменті агропромислового розвитку Луганської обласної військової адміністрації наголосили, що до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну ці агроформування були найпотужнішими підприємствами регіону. Вони впроваджували сучасні технології, створювали для орендодавців соціальний пакет, своєчасно розраховувалися і мали найвищий рівень орендної плати.

“Питома вага у загальному обсязі виробництва ранніх зернових кожного із цих підприємств досягала більш як 10%. Наразі окупанти відбирають у них врожаї та вивозять на Кубань”, – йдеться у повідомленні голови Луганської ОВА.

Нагадаємо, що у тимчасово окупованому Маріуполі росіяни вимагають від фермерів, погрожуючи зброєю, підписати папери про безоплатну передачу права власності на їхні земельні ділянки та майно. Тепер від фермерів вимагають не просто зібрати та віддати у власність увесь врожай, а силоміць примушують підписати юридичні папери для безоплатного передання права власності на земельні ділянки та майно.

• Раніше повідомлялося про те, що росіяни продовжують викрадати українське зерно на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Маріуполі, та використовувати цивільних як “живий щит” для його перевезення.
• Крім того, президент України Володимир Зеленський заявив, що до осені в Україні можуть “застрягнути” до 60 млн тонн зерна, якщо український експорт блокуватимуть і далі.
• Недоотриманий дохід у сільському господарстві – через зменшення виробництва, блокування портів та здорожчання виробничих факторів – оцінюється у 23,3 млрд доларів.