Новини
У МОЗ пояснили, коли слід викликати «швидку», а коли звертатися до сімейного лікаря
У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, в яких випадках громадянам треба викликати швидку допомогу, а в яких звертатися до свого сімейного лікаря.
П’ятниця, 5 листопада 2021, 15:03

Про це повідомляють #Букви, посилаючись на офіційне роз’яснення Міністерства.

Відповідно до Правил виклику, Бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги виїжджає за рішенням диспетчера оперативно-диспетчерської служби у випадках, коли пацієнт або інша особа повідомляє про такі скарги або симптоми:

  • непритомність або порушення притомності;
  • судоми;
  • раптовий розлад дихання, відсутність дихання, неефективність дихання;
  • раптовий біль в грудній клітці;
  • раптовий головний біль, що супроводжується запамороченням або нудотою;
  • раптове порушення зору;
  • порушення мовлення, слабкість у кінцівках, що виникли раптово;
  • гіпо- та гіперглікемічна кома;
  • гострий біль у черевній порожнині чи/та поперековому відділі;
  • значна зовнішня кровотеча, блювання кров’ю, кровохаркання;
  • ознаки внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо);
  • порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);
  • анафілактична реакція, спричинена різними чинниками;
  • укуси змій та павуків;
  • травми, які загрожують життю;
  • нещасні випадки будь-якого характеру;
  • тепловий удар і переохолодження, які загрожують життю;
  • асфіксії всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення);
  • надзвичайні ситуації будь-якого характеру;
  • гострі психічні розлади (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч);
  • інші стани, які загрожують життю та здоров’ю людини.

Наголошується, що у таких випадках “Швидка“ має приїхати на виклик, щоб надати першу допомогу хворому чи потерпілому і доставити його до лікарні.

Як швидко повинна приїхати Бригада?

Норматив прибуття за зверненнями, що належать до категорії критичних складає 10 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера та прийому виклику. Зважаючи на можливі ускладнення (дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо), допускається перевищення цього нормативу, але не більше ніж у 25% випадків.

Нормативи прибуття за зверненнями, що належать до категорії екстрених, складають 20 хвилин. З огляду на можливість ускладнень допускається перевищення нормативу, але не більше ніж у 15% випадків.

Які випадки належать до критичних, а які до екстрених?

До критичних звернень належать звернення про стани, які супроводжуються: відсутністю дихання; неефективним диханням; ознаками масивної крововтрати/кровотечі й зумовлені: усіма видами травм різної етіології; впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо); інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо; гострими та хронічними захворюваннями.

До екстрених належать звернення при станах, що супроводжуються: порушенням свідомості; ознаками кровотечі; ознаками гострого коронарного синдрому; ознаками гострого мозкового інсульту; розладами дихання; іншими скаргами та ознаками, що визначені як екстрені; і зумовлені: усіма видами травм різної етіології; впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо); інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо; гострими та хронічними захворюваннями.

В інших випадках, наприклад, температурі вище 38° чи білю у горлі, необхідно звернутися до свого сімейного лікаря.

У МОЗ зазначили, що бригада “швидкої допомоги“ не виїжджає:
  • до пацієнтів для виконання планових призначень лікаря з надання первинної медичної допомоги, а також для виконання ін’єкцій, інфузійної терапії, перев’язок, планової заміни катетерів, зондів, інших планових призначень та маніпуляцій;
  • до пацієнтів, які перебувають під наглядом лікаря з надання первинної медичної допомоги з приводу загострення хронічних захворювань і стан яких не вимагає надання екстреної медичної допомоги;
  • до пацієнтів для надання стоматологічної допомоги;
  • для видалення кліщів;
  • для видачі листків непрацездатності, виписування рецептів і заповнення будь-яких довідок, у тому числі про стан здоров’я, а також для надання судово-медичних висновків;
  • для транспортування трупів у патолого-анатомічні відділення і бюро судово-медичної експертизи.

Крім того, у Міністерстві нагадали, що про появу симптомів коронавірусної хвороби необхідно повідомити свого сімейного лікаря. Сама по собі наявність температури або кашлю не є підставою для виїзду бригади екстреної медичної допомоги чи госпіталізації.

Натомість якщо пацієнт відчуває біль у грудній клітці, задишку у стані спокою, має сатурацію менш як 92%, порушення свідомості чи інші ознаки, які загрожують життю та свідчать про критичний стан – варто телефонувати на 103.

  • У грудні минулого року Кабінет Міністрів запровадив чотири категорії терміновості викликів швидкої допомоги. Зокрема, залежно від стану пацієнта звернення до “швидкої” розділяються на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні.

 

Теги: виклик швидкої, допомога, МОЗ, пацієнти, сімейний лікар, швидка допомога

Межа у Telegram

Підписатись