- На початку листопада Туреччина наполягала на тому, щоб Швеція врегулювати питання з курдами. Анкара чекає реалізацію заяв від Стокгольма, щоб зняти вето на вступ до НАТО.
- 8 листопада турецький президент Реджеп Таїп Ердоган після закінчення зустрічі зі шведським прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном заявив, що Анкара не була готова дати згоду на вступ Швеції до НАТО. Водночас наголосив, що Швеція робить “позитивні кроки” у правильному напрямку, але щоб її членство в Північноатлантичному альянсі стало реальністю, необхідні подальші дії.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зауважив, що президент РФ Володимир Путін не продемонстрував готовності до миру. Навпаки, він прагне заморозити війну на деякий час, аби згодом розпочати новий наступ.
Про це інформує Reuters.
Крістерссон зауважив, що Туреччина підтверджує, що країна зробила обіцяне.
Але вони також кажуть, що хочуть те, чого ми не можемо або не хочемо їм дати”, — зазначив прем’єр на конференції оборонних аналітичних центрів у Швеції.
У 2022 році Фінляндія та Швеція підписали тристоронню угоду з Туреччиною, спрямовану на подолання заперечень Анкари щодо їх членства в Організації Північноатлантичного договору.
У травні вони подали заявку на вступ до НАТО у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, проте Туреччина заперечила та звинуватила країни у приховуванні бойовиків, зокрема із забороненої Робітничої партії Курдистану.
Крістерссон зауважив, що вимоги, які Швеція не може або не хоче виконувати, виходять за межі тристороннього меморандуму.
Анкара висловила розчарування рішенням верховного суду Швеції наприкінці минулого року відхилити запит на екстрадицію журналіста, підозрюваного у зв’язках з ісламським ученим Фетуллахом Ґюленом, якого Туреччина звинувачує у спробі державного перевороту.
Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив впевненість, що ратифікацію заявок Швеції та Фінляндії на вступ до Альянсу “буде завершено вчасно”. Він також очікує, що у 2023 році країни приєднаються до нього.
У травні Фінляндія та Швеція відмовилися від традиційного нейтралітету на тлі повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну та подали заявки на вступ до НАТО. Тоді ж президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган відмовився одразу дати згоду на приєднання цих країн до блоку. Офіційна Анкара вимагала видачі курдських екстремістів та підозрюваних у причетності до спроби держперевороту 2016 року.
Проте вже наприкінці червня лідери Туреччини, Швеції та Фінляндії підписали спільний меморандум із десяти пунктів, згідно з яким сторони мають сформувати спільний механізм для зміцнення співпраці у боротьбі з тероризмом.
Згодом Альянс розпочав процедуру вступу двох країн, проте Туреччина знову висунула претензії та зауваження. Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив на прес-конференції зі своїм шведським колегою Тобіасом Білльстремом, що вони “ще навіть не на півдорозі” у виконанні домовленостей.
Проте 5 грудня уряд Фінляндії офіційно запропонував парламенту схвалити вступ країни до НАТО. Міністр закордонних справ країни Пекка Хаавісто заявив, що країна “просунулась у процесі вступу до альянсу ще на один крок”.
Тоді як у Швеції ухвалили поправки до конституції, щоб прийняти більш жорсткі антитерористичні закони. Такий крок був ключовою вимогою Туреччини стосовно схвалення заявки Стокгольма на членство в НАТО.