Дослідження опубліковано в академічному журналі Remote Sensing.

На сьогодні дрони нерідко застосовуються для рятувальних операцій, у  тому числі — для пошуку зниклих людей під час стихійних лих. Однак упродовж  розробки рятувальних дронів інженери нерідко стикаються з технічними труднощами: виявити людину при зйомці з великої висоти досить складно, а тим більше — зрозуміти, чи жива вона. Така потреба існує в разі великої кількості жертв: рятувальникам необхідно відокремлювати живих людей від мертвих, щоб сконцентрувати свої зусилля на тих, кому ще можна допомогти.

Зазвичай для вирішення цієї проблеми на дрон встановлюють інфрачервону камеру, проте в деяких випадках, — наприклад, у  спекотних країнах, — цей метод не дає необхідних результатів. Група інженерів з Іраку і Австралії під керівництвом Джаваана Чала з Університету Південної Австралії запропонували альтернативне рішення — розпізнавання дихання за допомогою спеціального алгоритму OpenPose.

Алгоритм отримує зображення з камери, аналізує їх, розпізнає в кадрі людину і розмічає на її грудній клітці ключові точки. Далі, аналізуючи зміни яскравості в цій області та їхню періодичність, алгоритм розпізнає, чи дихає людина, зображена на кадрах.

“Система використовує послідовності зображень, знятих камерою дрона, для дистанційного виявлення серцево-легеневого руху, викликаного періодичним рухом грудної клітини тих, що вижили”, — пояснюють інженери.

Система вже була протестована і показала позитивні результати: під час експерименту розробники знімали з дрона один манекен та вісьмох людей у  чотирьох різних позах. Алгоритму вдалося розпізнати, чи жива людина в кадрі, у всіх випадках.

Однак поки що система не працює в режимі реального часу і дані, записані дроном, можна проаналізувати лише після його посадки. Інженери сподіваються, що ця технологія в майбутньому допомагатиме рятувальникам.

“Результати восьми людей й одного манекена в різних позах показують, що виявлення руху на поверхні тіла тих, що вижили, ймовірно, буде корисним для виявлення ознак життя без будь-якого фізичного контакту”, —відзначають інженери.

• Раніше інженери навчили гуманоїдного робота Atlas самостійно планувати шлях і переміщатися в важкодоступних місцях (наприклад, в обстановці, яка імітує руїни).