#Букви розповідають про ключові підсумки саміту.
22-й за рахунком саміт між Європейським союзом та Україною став першим двостороннім самітом, який відбувся в Брюсселі з моменту початку пандемії COVID-19.
У ньому взяли участь президент України Володимир Зеленський, президент Європейської ради Шарль Мішель і Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель.
Як зазначив під час спільної підсумкової прес-конференції голова Євроради Шарль Мішель, на саміті обговорювалися 3 ключові напрямки відносин України з ЄС:
1. Пандемія коронавірусу COVID-19.
2. Угода про асоціацію між Україною та ЄС і програма реформ.
3. Зовнішня політика та політика безпеки.
За підсумками зустрічі було прийнято спільну заяву, з якої можна виділити наступні ключові пункти:
1. Євросоюз підтвердив свою непохитну підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. Була підтверджена “незмінна прихильність” зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС на основі Угоди про асоціацію і передбаченої нею поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі.
2. ЄС і Україна співпрацюватимуть “над забезпеченням доступу до майбутньої вакцини проти COVID-19 за доступними цінами”.
3. Євросоюз погодив виділення Україні 190 млн євро для боротьби з коронавірусом, про що також повідомив на прес-конференції Шарль Мішель. Ці гроші будуть виділені додатково до вже погоджних 1,2 млрд євро економічної допомоги.
“Ми повинні разом боротися із COVID-19, як єдине глобальне співтовариство. Ось чому ЄС мобілізував пакет підтримки в розмірі 190 млн євро на додаток до 1,2 млрд євро, виділених у вигляді макрофінансової допомоги. І це найбільша підтримка для нашого східного сусіда”, – наголосив Мішель.
Він уточнив, що Володимир Зеленський запропонував співпрацю у виробництві майбутньої вакцини від коронавірусу. В ЄС “готові більш досконально вивчити, як можна разом досягти більшої кількості цілей”.
4. Євросоюз визнає європейські прагнення України. В ЄС підтвердили прихильність “зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції” з нашою країною (зокрема, шляхом продовження тісної співпраці в сферах зміцнення верховенства права, просування реформ і сприяння сталому економічному зростанню, підтримки “зеленої” і цифрової трансформації).
5. У ЄС нагадали про необхідність виконання умов, узгоджених в рамках програми макрофінансової допомоги, “включаючи сильний і незалежний Національний банк України“.
6. В ЄС “визнали значний прогрес, досягнутий Україною у процесі здійснення реформ, і погодилися з необхідністю подальшого прискорення цих зусиль”. Зокрема, Брюссель привітав початок проведення земельної реформи в Україні, ухвалення закону про регулювання банківської діяльності і досягнутий прогрес у децентралізації, а також початок роботи Вищого антикорупційного суду.
При цьому в спільній заяві йдеться про необхідність прискорення і посилення зусиль України в реформуванні судової влади (включно з реформуванням Вищої ради правосуддя і незалежного відбору сумлінних суддів), а також в сфері боротьби з корупцією ( “забезпечуючи сильні і незалежні антикорупційні інститути”).
“Ми привітали поновлене зобов’язання України боротися з впливом приватних інтересів (“деолігархізація”). У зв’язку з цим ми підкреслили необхідність подальшого посилення плюралізму ЗМІ в Україні”, – зазначається в заяві.
7. Євросоюз продовжить допомагати Україні протидіяти гібридним загрозам і дезінформації, зокрема, з боку Росії, – “шляхом посилення незалежних ЗМІ, стратегічної комунікації щодо медіаграмотності, з метою зміцнення стійкості України”. У зв’язку з цим ЄС і Україна домовилися запустити формат кібердіалогів.
8. Європейський Союз підтвердив відсутність загроз для дії безвізового режиму з Україною. Його повноцінне функціонування повинно відновитися після пандемії коронавірусу.
“Ми привітали продовження успішної імплементації безвізового режиму для громадян України. Ми наголосили на важливості продовжувати виконувати критерії лібералізації візового режиму та пришвидшувати відповідні зусилля щодо реформ. Ми з нетерпінням чекаємо відновлення звичних можливостей для подорожей наших громадян, щойно це дозволять епідемічні умови”, – йдеться в заяві.
9. Україна і Євросоюз досягли домовленості щодо оновлення Угоди про асоціацію. Згідно зі спільною заявою, сторони очікують “подальшого зміцнення економічної інтеграції та регуляторного зближення в межах Угоди про асоціацію”.
Це планується здійснювати в наступних сферах: цифровий ринок (мова йде про наближення до Єдиного цифровому ринку ЄС); телекомунікації; захист навколишнього середовища, боротьба зі змінами клімату; фінансове співробітництво; права інтелектуальної власності; державні закупівлі; санітарні та фітосанітарні стандарти; спільний авіаційний простір; енергосфера (мова йде про інтеграцію в енергетичний ринок ЄС на основі імплементації оновленого додатка до Угоди про асоціацію); програми в сфері освіти.
Сторони домовилися “здійснити у 2021 році всебічний огляд досягнення цілей Угоди”.
10. Брюссель засудив порушення суверенітету і територіальної цілісності України внаслідок агресії Росії, незаконну анексію Криму, мілітаризацію півострова, серйозне погіршення ситуації з правами людини на півострові. В ЄС закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних організацій і правозахисників на окуповані території України, негайно звільнити всіх незаконно затриманих і ув’язнених громадян України, включно з кримськотатарськими активістами. Також в ЄС запевнили в збереженні режиму санкцій проти РФ.
11. У ЄС підтвердили “повну підтримку зусиль “нормандського формату”, ОБСЄ, Тристоронньої контактної групи і Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні”. Брюссель закликав Росію нести відповідальність за збереження режиму припинення вогню на Донбасі, а також “використати свій значний вплив на підтримувані нею збройні формування для повного виконання Мінських домовленостей” і забезпечення вільного доступу ОБСЄ на окуповані території.
12. У ЄС наполягають на встановленні істини і притягненні до відповідальності винних у катастрофі літака Boeing 777 рейсу MH17 на Донбасі. Брюссель закликав РФ взяти на себе відповідальність в даному питанні.
Варто зазначити, що під час прес-конференції Володимир Зеленський повідомив, що Угода про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС буде підписана на початку 2021 року.
Що було підписано на саміті
У рамках саміту Україна-ЄС між сторонами були підписані угоди на загальну суму 390 млн євро.
Серед них три угоди з Євросоюзом і дві – з Європейським інвестиційним банком.
З ЄС були підписані такі угоди:
• 10 млн євро в рамках угоди “Кліматичний пакет для стабільної економіки в Україн”. Гроші будуть спрямовані на різні заходи з розвитку економіки.
• 30 млн євро в рамках “Програми ЄС “Міцні регіони” будуть виділені на допомогу східним областям України для подолання негативних наслідків епідемії коронавірусу та російської агресії.
• 20 млн євро будуть спрямовані на розвиток сприятливого середовища для роботи громадянського суспільства і залучення його до політичних процесів.
З Європейським інвестиційним банком було укладено такі угоди:
На 300 млн євро в рамках угоди про фінансування проєкту “Енергоефективність громадських будівель в Україні”. Гроші будуть спрямовані на вдосконалення процесу термомодернізації громадських будівель в Україні.
На 30 млн євро позики, що передбачені гарантійною угодою “Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)”. Гроші підуть на закупівлю сортувального обладнання та створення трьох сортувальних об’єктів (зокрема, будівництво хаба у Львові), а також 22 сортувальних депо в цілому і на впровадження систем автоматичного відстеження пересування вантажів.
- Раніше повідомлялося, що саміт Україна-ЄС перенесли з 1 на 6 жовтня. Українська сторона очікувала, що одним з основних питань саміту буде оновлення Угоди про асоціацію.
- Кабінет Міністрів України відкрив для громадськості доступ до онлайн-системи “Пульс Угоди”, яка здійснює моніторинг реалізації Плану заходів щодо виконання Угоди про асоціацію з ЄС.
- У листопаді минулого року під час засідання Комітету асоціації Україна-Європейський союз сторони провели “вступну” розмову щодо вдосконалення тексту угоди про Асоціацію.