Про це глава держави заявив в інтерв’ю данським ЗМІ.

“Є питання у Данії щодо антикорупційної інфраструктури України. Але я вважаю, що ці питання через те, що суспільство Данії не достатньо поінформоване про те, що відбувалося у нас до війни й що відбувається зараз. Я думаю, що така розвинена інфраструктура, яка працює і під час війни, і до війни, що є в Україні, відсутня у багатьох країнах Євросоюзу”, – наголосив Зеленський.

Так, для прикладу він навів функціонування Національного агентства з запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро. Також згадав про запуск у вересні 2019 року Вищого антикорупційного суду.

Окрім цього, нагадав і про рішення Конституційного суду, який визнав неконституційним кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях.

За його словами, коли говорять про правоохоронну чи іншу реформу, повинні знати, що багато вже зроблено. Два головні закони щодо судової реформи в Україні, які не могли проголосувати всі 30 років незалежності України, були прийняті.

“Так, є уповільнені речі щодо відбору суддів через склад комісій, які не могли нормально працювати, коли почалася війна, але загалом зі 100% того, що ми могли зробити, ми зробили 100%, і ми продовжимо це робити”, – пояснив очільник країни.

Раніше у Данії наголосили, що наразі Україна не відповідає критеріям стабільності інститутів, які гарантують демократію, верховенство права, права людини, захист меншин тощо.

“Києву потрібно буде фундаментально вдосконалити свою законодавчу та інституційну базу, щоб прогресувати у всіх цих сферах”, – йдеться у дипломатичній ноті Данії, з якою ознайомилось ЗМІ.

Загалом у Данії були впевнені, що зараз Україна на “дуже ранній стадії” готовності взяти на себе зобов’язання, необхідні для членства в ЄС та створення функціонуючої ринкової економіки або становлення конкурентоспроможності на єдиному ринку.

• Нагадаємо, за інформацією ЗМІ, ознайомлених з результатами дебатів у Колегії комісарів, Європейська комісія буде наполягати на тому, аби Україна отримала статус кандидата у члени Європейського союзу.
• За словами президента України Володимира Зеленського, у відносинах німецького керівництва з Україною відчувається скептицизм. Опріч цього, Німеччина “балансує” між Києвом та Москвою.
• Також віцепрезидентка Єврокомісії Віра Юрова вважає, що Україна має стати членом Євросоюзу якомога швидше. На її переконання, цей процес повинен тривати кілька років, але не десятиліття.
• Окрім цього, за даними ЗМІ, більшість країн-членів Європейського Союзу, зокрема Італія, не проти надання Україні статусу кандидата на вступ в Євросоюз. Однак декілька країн все ж не підтримують Київ у шляху до членства в ЄС. Серед противників – Данія і Нідерланди.