Новини
«Україна може подати заявку на вступ, а РФ — пряма загроза НАТО» – промова Столтенберга на саміті у Мадриді
29 червня Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у вступному слові на пресконференції в Мадриді заявив, що альянс посилить бойові групи у східній частині, трансформує Сили реагування НАТО і збільшить кількість сил швидкого реагування до понад 300 000 осіб. Столтенберг назвав Москву загрозою для НАТО, натомість зазначив, що для України двері альянсу відкриті.
Середа, 29 червня 2022, 20:48

Про це пише британська газета  The Guardian.

Так, на саміті лідери НАТО оголосили про нову “стратегічну концепцію” у відповідь на війну РФ проти України, яка “серйозно змінила середовище безпеки”, описуючи Москву як “найбільш значну і пряму загрозу безпеці та стабільності союзників”.

Столтенберг зазначив, що “ми стикаємося з радикальною зміною нашого середовища безпеки”, і що нова стратегічна концепція визначає Росію як пряму загрозу НАТО.

Водночас нова стратегічна концепція НАТО, як пояснив Генсек, також розглядає вплив оборонного альянсу на навколишнє середовище. Він охарактеризував кліматичну кризу як “визначальний виклик нашого часу” і зауважив, що “НАТО прагне відігравати нашу роль у пом’якшенні впливу на нашу безпеку”.

Єнс Столтенберг спрогнозував, що в майбутньому НАТО доведеться витрачати більше, щоб зробити більше, і тому мета витратити 2% ВВП на оборону буде розглядатися швидше як мінімальна, а не стеля фінансування. Водночас дев’ять союзників зараз досягають або перевищують ціль у 2% від ВВП, 19 союзників мають чіткі плани досягти її до 2024 року, а ще п’ять мають конкретні зобов’язання щодо її виконання.

Відповідаючи на запитання, чи буде НАТО розміщувати постійні бази у Швеції та Фінляндії після ратифікації членства, він зауважив, що перш за все, рішення запросити країни стати членами демонструє, що двері НАТО відкриті.

“Це свідчить про те, що президенту Путіну не вдалося закрити двері НАТО. Двері НАТО залишаються відкритими. І це також демонструє, що ми поважаємо суверенне право кожної нації обирати свій власний шлях. Тому ми, звичайно, поважаємо ту Фінляндію та Швецію, коли вони вирішили залишатися поза НАТО на багато-багато років, але потім ми також вітаємо їх і поважаємо рішення приєднатися до НАТО”, – пояснив Генсек.

Столтенберг наголосив, що план полягатиме в тому, щоб завчасно розмістити більше обладнання ближче до кордонів НАТО. За його словами, для того, щоб перемістити важку техніку, бойові танки, боєприпаси, пальне, всі види припасів, потрібен час. Проте в альянсі мають бути впевнені, що зможуть захистити всіх союзників, “зокрема, звісно, ​​Фінляндію та Швецію”.

Коли український журналіст запитав Єнса Столтенберга, якою була реакція лідерів у залі, коли на зустрічі виступив президент України Володимир Зеленський, він наголосив, що “була дуже сильна, особлива підтримка”.

“Не тільки особлива підтримка, а фактично анонсовані додаткові системи, озброєння, обладнання, які зараз поставляють Україні наші союзники по НАТО. Це послання словами та ділами. Я думаю, що також дуже зрозуміло, що союзники готові до тривалої війни. Війни непередбачувані, але ми повинні бути готові до довгого шляху. І це було чітке послання всім нам у залі”, – зазначив генеральний секретар НАТО.

Він пояснив, що країни альянсу готові, оскільки український народ бореться за свою незалежність, а також за цінності, важливі для суверенітету та територіальної цілісності кожної нації. Саме тому, за його словами, це важливо для загальної безпеки.

Столтенберг укотре повторив, що зрештою війна в Україні має скінчитись за столом перемовин, проте наголосив, що важливо, щоб Україна змогла домовитися на своїх умовах, що є прийнятними для країни. І тому західні союзники усвідомлюють дуже тісний зв’язок між тим, чого українці можуть досягти за столом переговорів, і силою на полі бою.

“Тому зараз ми зосереджуємось на тому, щоб підтримувати їх на полі бою за допомогою різноманітних видів смертельної чи нелетальної підтримки. Це і є фокус”, – заявив він.

Журналіст також запитав, які шанси, на думку Столтенберга, можуть бути після війни для швидкого вступу України до НАТО, подібно до того, який пропонували Фінляндії та Швеції. Генеральний секретар зазначив, що “двері НАТО залишаються відкритими” і процитував заяву альянсу в Бухаресті 2008 року про те, що “Україна може подати заявку”.

Пресслужба НАТО опублікувала нову стратегічну концепцію. У вступі пояснюється, наскільки чітко НАТО відображає загрозу РФ.

“Загарбницька війна Російської Федерації проти України порушила мир і серйозно змінила наше середовище безпеки. Її жорстоке та незаконне вторгнення, неодноразові порушення міжнародного гуманітарного права та жахливі напади та звірства спричинили невимовні страждання та руйнування. Сильна незалежна Україна є життєво важливою для стабільності євроатлантичного простору. Поведінка Москви відображає модель агресивних дій Росії проти своїх сусідів і ширшої трансатлантичної спільноти”.

Вступ завершується чітким посланням.

“Наше бачення чітке: ми хочемо жити у світі, де поважаються суверенітет, територіальна цілісність, права людини та міжнародне право, і де кожна країна може обрати свій власний шлях, вільний від агресії, примусу чи підривної діяльності. Ми працюємо з усіма, хто поділяє ці цілі. Ми виступаємо разом, як союзники, щоб захищати нашу свободу та вносити свій внесок у мирний світ”.

Пункт 41 нового документа про стратегічну концепцію НАТО 2022 року безпосередньо стосується можливості приєднання України до альянсу в майбутньому.

“Безпека країн, які прагнуть стати членами Альянсу, переплітається з нашою. Ми рішуче підтримуємо їх незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Ми посилимо політичний діалог і співпрацю з тими, хто прагне приєднатися до Альянсу, допоможемо зміцнити їхню стійкість проти зловмисного втручання, розширити їх потенціал і посилити нашу практичну підтримку для просування їхніх євроатлантичних прагнень. Ми продовжимо розвивати наше партнерство з Боснією і Герцеговиною, Грузією та Україною для просування наших спільних інтересів у євроатлантичному мирі, стабільності та безпеці. Ми підтверджуємо рішення, яке прийняли на Бухарестському саміті 2008 року, і всі наступні рішення щодо Грузії та України”.

Теги: підтримка України, промова Столтенберга, саміт НАТО, Столтенберг, Україна-НАТО, Мадрид

Межа у Telegram

Підписатись