Про це розповів керівник Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Юрій Бєлоусов у етері “Громадського радіо”.
Україна досі залишається країною, у якій поширені катування – і це негативно впливає на міжнародний імідж країни, наш потенційний вступ до Європейського союзу чи НАТО. Через систематичні порушення прав людини у міжнародній спільноті нас не сприймають як цивілізовану країну.
І це не єдиний негативний наслідок цього явища. Більшість жертв тортур в Україні – молоді люди. Після психологічного та фізичного зламу вони просто випадають із життя. Країна втрачає повноцінну робочу одиницю, до того ж витрачає гроші на їхню реабілітацію. Якою є особиста трагедія постраждалих і їхніх родин – лишається лише здогадуватися.
Щороку Україна виплачує сотні тисяч євро жертвам катувань згідно з вироками ЄСПЛ.
Боротися з цим явищем необхідно системно: починаючи від сімей, завершуючи правоохоронними органами. Перш за все, в Україні потрібно викорінити толерування насилля. Чи то побиття дітей у школі, чи побиття дітей у сім’ї чи насильство поміж її іншими членами – потрібно усвідомлювати, що це не є нормою. Людей необхідно привчити до реакцій на насильство, яке вони спостерігають: якщо це тортури правоохоронних органів – не можна проходити повз, необхідно заявити про це у відповідні органи. Необхідно вкоренити розуміння: насильство – це не норма.
Юрій Бєлоусов заявив, що є два типи проведення розслідувань правоохоронцями. Перший спрямований на збір інформації, другий – на отримання зізнання. Саме другий метод і спричинює велику кількість тортур, він же є основним в Україні. Керівник Департаменту протидії порушенням прав людини визнав: протягом останніх років у підходах українських правоохоронців не відбулося змін – катування громадян там досі є поширеним явищем. Проблема ще й у тому, що більшість правоохоронців просто не вміють отримувати інформацію іншим способом. Їх потрібно навчати інших методів отримання інформації. До того ж тортури рідко приносять правдиву інформацію.
В Україні нещодавно затвердили Стратегію протидії катуванням. Її основні ідеї полягають у тому, щоб розповісти суспільству про масштаби та наслідки тортур у діяльності правоохоронців. Також метою Стратегії є пояснення, що потрібно робити у випадках катувань, як сприяти ефективним розслідуванням, а також розроблення єдиних стандартів фіксування тілесних ушкоджень.
- Нагадаємо, у ніч з 23 на 24 травня 2020 року у Кагарлику, що на Київщині, поліціянти вчинили злочин проти жінки, яку викликали до відділку свідком. Вони надягали на неї протигаз, застосовували наручники, а також стріляли в неї над головою з табельної зброї. Після цього жінка була зґвалтована.
- Раніше прокуратура оголосила про підозру ще трьом поліціянтам, включно з начальником відділу, через катування чоловіка в Городищі (Черкащина) в лютому 2021 року. Загалом підозрюваних 5 правоохоронців.