Про це повідомляє The New York Times.

Українські захисники, підіймаючи синьо-жовтий стяг над звільненим Херсоном, не подають жодних ознак того, що припинять контрнаступ на час зимових місяців і не дозволять загнати війну у глухий кут.

На сході українські сили продовжують просуватися вперед і відбивають неодноразові спроби Росії захопити такі міста, як Бахмут і Павлівка, убивши, як повідомляється, сотні російських солдатів.

На півдні ЗСУ завдають глибоких ударів у тилу російських військ, атакуючи їх перш ніж вони зможуть осісти й збудувати оборону на східному березі річки Дніпро, навпроти Херсона.

І з боку військ на місцях, і близьких до них волонтерів все більше натяків на те, що українці готуються до нового сухопутного наступу між цими двома фронтами, на південь через Запорізьку область у напрямку Мелітополя.

“Логіка війни полягає в тому, щоб не зупинятися, а якось продовжувати рухатися вперед. Я думаю, що будуть контратаки на інших напрямках, щоб противник не встигав перекидати резерви і блокувати удари”, — сказав старший лейтенант Андрій Міхейченко, командир протитанкового підрозділу, який обороняє охоплене бойовими діями місто Бахмут на сході Донбасу.

Багато аналітиків і дипломатів говорили про те, що війна вступає в період застою на час зими, коли обидві армії потребують відновлення.

Деякі лідери, зокрема генерал Марк Міллі – голова Об’єднаного комітету начальників штабів США – припустили, що затишшя у боях було б сприятливим часом для переговорів.

Однак українська влада наполягає, що затишшя призведе до закріплення росіян на тимчасово окупованих росіян. Тому Україна не планує сповільнювати контрнаступ.

Військові аналітики, як в Україні, так і за її межами, висловлювали багато суперечливих прогнозів щодо того, чого очікувати далі, а українські солдати часто захоплюються здатністю військового командування приховувати свої наміри та змушувати всіх здогадуватися, що буде далі.

Проведення нової лінії фронту на південній течії Дніпра, коли обидві сторони контролюватимуть протилежні береги, фактично призведе до зупинки Херсонського фронту, вважають військові аналітики. Величезна ширина річки та подальше пошкодження головного Антонівського мосту російськими військами під час відступу, роблять спроби українських військ переслідувати відступаючі російські війська через річку надзвичайно складними та ризикованими.

Були докази того, що Україна продовжує завдавати ударів глибоко в тилу Росії. Зокрема повідомлялося про ракетні удари по російських силах, які перегрупувалися в кількох місцях уздовж східного берега, а також про удари останніми днями по тимчасово окупованих містах Мелітополь (Запорізька обл.) і Генічеськ (Херсонська обл.).

Українські сили спеціального призначення та партизанські загони підтримуватимуть постійний імпульс невеликих атак у тилу Росії, сказав Джастін Бронк, старший науковий співробітник із військових наук Королівського інституту об’єднаних служб, організації аналізу оборони в Лондоні.

Частина експертів, що складається з колишніх західних військовослужбовців, які уважно стежать за війною та згадують друзів серед тих, хто воює, вже прогнозує, що Україна досягне подальших успіхів на півдні, оскільки моральний дух та організація росіян зникнуть.

“Добрий день, друже. Тепер ми переходимо до інших карт та інших битв!”, – написав у Twitter колишній член спецпідрозділу ВМС США Чак Пфаррер 11 листопада, коли українські війська увійшли до Херсона.

Розмовляючи цього тижня в Twitter Spaces із популярною проукраїнською організацією Mriya Report, Пфаррер сказав, що він вважає місто Мелітополь наступною мішенню для спостереження, і впевнено говорив про здатність України використати свою перевагу та відвоювати більше території протягом наступних місяців.

Водночас інші аналітики були більш обережними. Бронк сказав, що очікує, що обидві сторони візьмуть оперативну паузу через непрості погодні умови – багнюку, холод, вологу – а також через те, що бої в Херсоні були надзвичайно виснажливими.

Він прогнозував, що повномасштабні бої відновляться навесні. Наступні цілі України, за його словами, швидше за все, будуть або в напрямку Мелітополя на півдні, або на сході, продовжуючи наступ, який вибив російські війська з Харківської області, щоб відбити місто Сватове Луганської області, яке був центром бойових дій протягом останнього місяця.

Але він засумнівався, що Україна має достатньо сил для проведення широкомасштабних наступальних дій, які, згідно з військовою конвенцією, зазвичай вимагають, щоб нападники значно перевищували кількість захисників.

“Я був би здивований, якби у них були боєзапаси, пальне та обладнання для цього”, — сказав він, додавши, “на Херсонському фронті були величезні втрати”.

Генерал Міллі цього тижня заявив, що Росія та Україна втратили понад 100 000 бійців вбитими та пораненими за час повномасштабної війни. Однак ні Київ, ні Москва не оприлюднюють офіційних даних про свої втрати в умовах суворого контролю інформації.

Командир добровольчого батальйону в Запорізькій області підтвердив великі втрати українців. Він сказав, що знає про один підрозділ, який втрачає 20 бійців щоденно на сході України, і за його оцінками, Україна все ще втрачає від 100 до 200 осіб на день загалом, як це було на початку року, коли президент Зеленський вперше згадав про втрати.

Та попри все солдати на передовій не передбачають послаблення.

За словами бійців, які повертаються на фронт, затяжна боротьба триває у місті Бахмут (Донецька обл.) 93-ій бригаді, підрозділу, яка обороняла місто з літа, дали понад тиждень на відпочинок. На даний час солдати повертаються на фронт.

Плануючи відведення військ від Херсона, російське командування намагалося забезпечити перемогу на сході, кидаючи новомобілізованих солдатів у бої під Сватовим на північному сході України та в Донецькій області, намагаючись захопити Бахмут і с. Павлівка.

Командир протитанкового підрозділу в Бахмуті лейтенант Міхейченко заявив, що бій за місто може стати наступним остаточним боєм.

“Той, хто виживе в цій гонці – переможе. Це гра на виснаження. Може тут буде якийсь перелом, тому що вони не хочуть піддаватися, вкидають війська, а ми такі самі”, – сказав він.

“Якщо ми їм зламаємо тут спину, то залишиться одне сильне угруповання у росіян — Запоріжжя. Воно стоїть окремо, де бої середньої інтенсивності. Не так, як у Бахмуті, але й не так, як на Херсонщині. Ми знаємо, що їх досить багато. І як це угруповання поводитиметься, і що ми будемо робити, поки невідомо”, – додав Міхейченко.

З наближенням зими обидві сторони також стикаються з нестачею боєзапасів. Росія звернулася до Північної Кореї та Ірану за артилерійськими снарядами та ракетами. Українські військові, за словами особи, знайомої з вимогами українських посадовців, хочуть збільшити кількість снарядів, які вони вистрілюють щодня — близько 3000 — на кілька тисяч.

Аналітики погоджуються в тому, що незалежно від того, буде пауза чи ні, наступний етап знову буде надзвичайно жорстоким.

“Війна не припиниться взимку. Але боротьба буде проходити в іншому темпі. І це дає політичним і військовим лідерам можливість спланувати рік, який, ймовірно, буде жорстоким і кривавим”, — написав у статті для ABC of Australia Мік Раян, генерал-майор австралійської армії, який нещодавно пішов у відставку.